КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

10. У частині 2 статті встановлена більш сувора відповідальність за ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості або тяжкі тілесні ушкодження, або завдали великої матеріальної шкоди (див. коментар до ст. 276 КК).

11. Частина 3 статті встановлює відповідальність за діяння, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей. Для цього достатньо настання смерті хоча б однієї людини.

Стаття 282. Порушення правил використання повітряного простору

1. Порушення правил пуску ракет, проведення всіх видів стрільби, вибухових робіт або вчинення інших дій у повітряному просторі, якщо це створило загрозу безпеці повітряних польотів, —

караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження або завдали великої матеріальної шкоди, —

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

3. Діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей, —

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що при вчиненні зазначених у диспозиції статті дій створюється загроза для життя та здоров’я людей, а також це може перешкоджати виконанню польотів літальними апаратами, що створює загрозу безпеці повітряних польотів.

2. Об’єктивна сторона злочину характеризується трьома ознаками:

а) діянням; 6) наслідками; в) причинним зв’язком між діянням та наслідками.

3. Діяння полягає в порушенні правил пуску ракет. Розрізняють сигнальні, навчальні та бойові ракети, або такі, які мають інше наукове чи господарське призначення. Проведення усіх видів стрільби може здійснюватись з різних видів вогнепальної зброї як на землі, так і в повітряному просторі, незалежно від того, як обладнане місце для проведення стрільб (полігон, тир тощо). Проведення вибухових робіт здійснюється при будівництві тунелів, магістралей, доріг, виконанні гірничих робіт, прокладенні магістральних трубопроводів тощо.

4. Повітряний простір, про який ідеться в диспозиції статті, — це є частина повітряної сфери, яка знаходиться над землею або водою, в тому числі над територіальним морським простором. У повітряному просторі можуть здійснюватись різні роботи при будівництві, монтажі, ремонті та обслуговуванні різного призначення веж, вишок, башт, труб та інших об’єктів, які знаходяться у повітряному просторі. Для виконання цих робіт використовують вертольоти, крани, лебідки та інше устаткування. Роботи повинні здійснюватися з дотриманням відповідних правил та узгоджуватися з усіма власниками літальних апаратів, а також іншими органами, які забезпечують управління польотами повітряних суден.

5. Диспозиція цієї статті є бланкетною. Виконання усіх видів робіт регламентується різними нормативними актами. Це — правила проведення зенітних та інших видів стрільби; правила пуску різних ракет; правила проведення вибухових робіт; правила використання вертольотів при будівництві складних об’єктів тощо. Тому при вирішенні питання про притягнення до кримінальної відповідальності потрібно звертатися до зазначених та інших правил, а при мотивуванні звинувачення слід посилатися на конкретні норми, статті, параграфи правил, інструкцій тощо.

6. Наслідком злочину, передбаченого ч. 1 статті, виступає загроза безпеці повітряних польотів. Така загроза створюється внаслідок порушення правил при виконанні зазначених робіт. Це означає, що створюється реальна можливість зіткнення літальних апаратів з іншими матеріальними об’єктами в повітряному просторі при виконанні повітряних польотів, що може призвести до катастрофи чи аварії літального апарата.

7. Слід мати на увазі, що при виконанні зазначених робіт може створюватись загроза життю і здоров’ю людей, які виконують ці роботи, або для сторонніх громадян. Якщо при цьому не створювалася загроза безпеці повітряних польотів, то скоєне може кваліфікуватись за іншими статтями Кримінального кодексу, а не за ст. 282 КК.

8. При створенні загрози безпеці повітряних польотів у технічній системі повітряного транспорту відбуваються певні зміни, за яких існує висока ймовірність настання тяжких наслідків. Ці зміни повинні фіксуватися відповідними органами. Важливим при цьому є встановлення причинного зв’язку між порушенням правил виконання зазначених робіт і створенням загрози безпеці повітряних польотів.

9. Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується психічним ставленням винної особи до факту порушення правил виконання зазначених робіт та наслідків цього порушення. Діяння може вчинятися з прямим умислом або злочинною недбалістю. За прямого умислу особа усвідомлює, що порушує певні правила, а також суспільну небезпечність та протиправність діяння і бажає порушити відповідні правила. За злочинної недбалості особа не усвідомлює факту порушення правил та протиправності її поведінки, хоч за обставинами справи повинна і могла це усвідомлювати. Щодо наслідків цього злочину, у тому числі і передбачених частинами 2 та 3 статті, можлива лише необережна форма вини особи (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість). У цілому цей злочин визнається необережним.

10. Суб’єкт у цьому злочині спеціальний. Ним може бути особа, відповідальна за виконання зазначених робіт або за дотримання правил техніки безпеки на певній ділянці роботи.

11. У частині 2 статті передбачена відповідальність за ті самі діяння, якщо вони спричинили потерпілому середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження, або завдали великої матеріальної шкоди; а у частині 3 — якщо вони спричинили загибель людей (див. п. 12 коментарю до ст. 276 КК).

Стаття 283. Самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда

1. Самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда стоп-краном чи шляхом роз’єднання повітряної гальмової магістралі або іншим способом, якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, —

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки,—

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що самовільна зупинка поїзда зазначеними способами поза контролем машиніста порушує нормальне функціонування залізничного транспорту і може викликати тяжкі наслідки — загибель людей або спричинення їм тілесних ушкоджень, інші тяжкі наслідки.

2. Цей злочин вчиняється на залізничному транспорті. Йдеться про зупинення поїзда, а не інших транспортних засобів на цьому виді транспорту. Для кваліфікації значення не має те, який поїзд зупинено — пасажирський, вантажний, далекого сполучення, приміський електричний чи дизельний.

3. З об’єктивної сторони злочин виявляється в самовільному, без нагальної потреби зупиненні поїзда, якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого.

4. Самовільною визнається така зупинка поїзда, яка вчинена без дозволу начальника поїзда чи кондуктора вагона, машиніста чи іншого працівника залізничного транспорту. Ця зупинка вчиняється за власним бажанням особи для того, щоб зійти з поїзда раніше, ніж це передбачено розкладом руху поїздів, або з іншим наміром, у тому числі з хуліганських мотивів.

5. Зупинка поїзда вчиняється без нагальної потреби. Оправданою може бути зупинка поїзда, якщо вона вчинена самовільно, але для затримання небезпечного злочинця, відвернення загрози настання тяжких наслідків через пожежу чи інше стихійне лихо, для надання допомоги тяжко хворій людині, для відвернення катастрофи чи аварії поїзда. Відповідальність не настає, якщо особа діяла в стані крайньої необхідності.

6. Зупинка поїзда може здійснюватися стоп-краном, шляхом роз’єднання повітряної гальмової магістралі або іншим способом — наприклад, шляхом подачі сигналів зупинки, включення автоблокування або з допомогою ручного гальма чи роз’єднання автозчеплення вагонів.

7. Якщо зупинка поїзда вчинена шляхом пошкодження шляхів сполучення та транспортних засобів, то відповідальність настає за ст. 277 КК.

8. Наслідками злочину, передбаченого ч. 1 статті, є: створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого. Загроза загибелі людей має місце тоді, коли зупинка поїзда створює реальну можливість настання смерті хоча б однієї людини. Потерпілим від цього злочину може бути працівник транспорту, пасажир або інша особа. До інших тяжких наслідків належить катастрофа чи аварія на залізничному транспорті, спричинення потерпілому тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, або заподіяння великої матеріальної шкоди. Під шкодою, заподіяною здоров’ю потерпілого, слід розуміти спричинення легкого тілесного ушкодження одному або кільком потерпілим.