КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

9. Суспільне небезпечними наслідками, як обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину, є середньої тяжкості, тяжке тілесне ушкодження або смерть потерпілого. За відсутності таких наслідків винна у вчиненні діяння особа, притягається до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності.

10. Причинний зв’язок є необхідною ознакою об’єктивної сторони. Причиною виникнення наслідків є неповна підконтрольність технічно несправного транспортного засобу або стан водія, за якого він не в змозі відповідально керувати транспортним засобом.

11. Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується психічним ставленням особи до діяння та його наслідків. Діяння вчиняється умисно (прямий умисел). Винна особа усвідомлює наявність технічних недоліків у транспортному засобі, стану сп’яніння водія чи відсутність у останнього права на керування транспортним засобом, але дає згоду на випуск технічно несправного транспортного засобу в рейс або на лінію, або дозволяє керувати транспортним засобом особі в стані сп’яніння, тобто бажає вчинити такі дії. Ставлення винного до суспільне небезпечних наслідків характеризується необережністю (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість). У цілому злочин є необережним. Якщо буде встановлено наявність у винному умислу (прямого або непрямого) до суспільне небезпечних наслідків, то відповідальність повинна настати за умисний злочин проти особи.

12. Суб’єктом цього злочину є особа, яка досягла 16-річного віку і є відповідальною за технічний стан транспортного засобу, дотримання правил його безпечної експлуатації. Це керівники транспортних підприємств та їх підрозділів, інші особи, яким делеговано відповідні повноваження з контролю за технічним станом транспортних засобів, дотримання правил їх експлуатації, допуску осіб до керування транспортними засобами (завідуючі та начальники гаражів, інспектори безпеки руху, головні механіки та ін.). Суб’єктом також можуть бути водії, за якими закріплено транспортний засіб, а також власники транспортних засобів.

Стаття 288. Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху

Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, вчинене особою, відповідальною за будівництво, реконструкцію, ремонт чи утримання шляхів, вулиць, залізничних переїздів, інших шляхових споруд, або особою, яка виконує такі роботи, якщо це порушення спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або смерть, —

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до п’яти років.

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що неналежний стан автомобільних доріг, переїздів, споруд на шляхах сполучення, недбале проведення реконструкції та ремонту доріг знижує рівень безпеки умов руху транспортних засобів і в деяких випадках є причиною загибелі людей, спричинення їм тілесних ушкоджень, настання інших тяжких наслідків. У зв’язку з цим у Законі України «Про дорожній рух», «Правилах дорожнього руху» приділяється багато уваги необхідності покращення умов дорожнього руху: стану доріг, вулиць, переїздів через залізничну колію тощо.

2. Об’єктивна сторона злочину полягає: а) у діянні; б) наслідках; в) причинному зв’язку між діянням та наслідками.

3. Суспільне небезпечне діяння (дія або бездіяльність) виявляється у порушенні вимог відповідних правил, норм та стандартів, що стосуються убезпечення умов руху транспортних засобів (наприклад, вимиканні вуличного освітлення в темну частину доби, надання дозволу на експлуатацію ділянки дороги із недоліками дорожнього покриття, невстановленні попереджувальних знаків на місцях проведення дорожніх робіт, несвоєчасному огляді доріг, вулиць, залізничних переїздів, інших шляхових споруд на предмет їхньої спроможності забезпечити водієві можливість відповідального керування транспортним засобом тощо).

Так, бригадир Євпаторійського виробничого водоііровідпо-каналізаційного господарства Р. при керуванні роботами на проїзній частині шляху дав вказівку на встановлення огорожі місця проведення робіт із залізобетонних блоків, не забезпечивши нанесення на них належної вертикальної розмітки. Не було це місце означене і додатковим нічним освітленням (порушення п. 8.6 і підпункту «з» п. 32.1 «Правил дорожнього руху»), а також не був виставлений стандартний попереджувальний дорожній знак (були встановлені саморобні знаки). Внаслідок цих порушень настали тяжкі наслідки (Архів Євпаторійського міського (міжрайонного) суду Автономної Республіки Крим, справа № 2—611).

А. Диспозиція цієї статті належить до бланкетних і для встановлення характеру порушення потрібно звернутись до правил, норм та стандартів, що убезпечують дорожній рух транспортних засобів. До таких належать: Закон України «Про дорожній рух» від ЗО червня 1993 р. (ВВР. — 1993. — № 31. — Ст. 31), «Єдині правила ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними і охорони» (Збірник постанов Уряду України. — 1994. — № 7. — Ст. 182), інші нормативні акти Міністерства транспорту України, Департаменту автомобільних доріг України та інших відомств, міжнародні угоди, ратифіковані Верховною Радою України, тощо.

5. Поняття «шлях» охоплює дві складові: автомобільний і трамвайний шляхи. Визначальною характеристикою шляху будь-якого призначення є його транспортно-експлуатаційні показники (технічний рівень, експлуатаційні можливості). Такі показники зазначаються у паспорті дороги і від їх сукупного значення визначається рівень убезпечення дорожнього руху. Поняття «вулиця» багато в чому синонімічне з поняттям «шлях» з тією лише особливістю, що в населених пунктах вона має різну назву — шосе, бульвар, проспект, провулок тощо. Не охоплюються складом злочину, передбаченого ст. 288 КК, порушення правил, норм та стандартів при будівництві під’їзних шляхів до житлових будинків, а також шляхів на подвір’ях.

6. Залізничний переїзд — це перетинання автомобільного шляху із залізницею на одному рівні, що влаштовується на прямих ділянках доріг і, як правило, поза межами залізничних станцій.

7. До шляхових споруд належать мости, шляхопроводи, тунелі, естакади, труби, водовідвідні пристрої, галереї, підпірні стіни, а також автобусні зупинки, перехідно-швидкісні смуги, майданчики для зупинок і стоянки автомобілів, пристрої для захисту доріг від сніжних лавин, заметів, лінії зв’язку і освітлення доріг тощо.

8. Поняттям будівництва охоплюється комплекс робіт, виконуваних для впорядкування і взаємного узгодження окремих елементів дорожніх умов руху з метою створення стану безпеки, комфорту і природної зручності руху транспортних засобів.

9. Під ремонтом розуміється комплекс робіт, за якого відновлюються окремі елементи дорожніх умов, їхні властивості до проектного стану. В процесі ремонту дорожні умови відновлюються без істотного поліпшення транспортно-експлуатаційних характеристик. Підвищення таких характеристик проводиться під час реконструкції шляху — комплексі будівельних робіт на існуючому об’єкті з метою підвищення його транспортно-експлуатаційних показників і наступним переведенням у цілому чи окремих ділянок до більш високої категорії.

10. Утримання шляхів охоплює виконання робіт по догляду за дорожнім покриттям, узбіччям, спорудами з метою підтримки їх у належному експлуатаційному стані, чистоті і порядку для забезпечення безперешкодного руху транспорту у будь-яку пору року.

11. Суспільне небезпечні наслідки є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину. Такими наслідками можуть бути середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження або смерть. Відповідальність за цією статтею не диференційована залежно від тяжких наслідків. Це враховується при індивідуалізації покарання.

12. Причинний зв’язок як ознака об’єктивної сторони злочину встановлюється між порушенням правил, норм і стандартів при будівництві, реконструкції ремонті, утриманні доріг, вулиць, залізничних переїздів, інших шляхових споруд і суспільне небезпечними наслідками. Причиною настання суспільне небезпечних наслідків є порушення відповідних нормативів безпеки, що призводить до погіршення умов руху і об’єктивно перешкоджає водієві відповідально керувати транспортним засобом.

13. Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується психічним ставленням особи до факту порушення і його наслідків. Діяння може бути вчинене як умисно, так і необережно. Ставлення винного до суспільне небезпечних наслідків виявляється тільки в необережності. В цілому злочин відноситься до необережних. Якщо особа, вчиняючи порушення правил, норм і стандартів, бажала чи припускала настання тяжких наслідків, то відповідальність повинна настати за умисний злочин проти особи.