КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

22. Пожежа може бути спричинена різними факторами, зокрема, внаслідок пошкодження трубопроводу і витікання газу, пально-мастильних та інших горючих матеріалів.

23. Значне забруднення довкілля визначається з урахуванням розміру збитків, заподіяних природному середовищу (земля, ліси, водоймища, рослинний та тваринний світ), а також чи призвело забруднення до захворювання людей, знищення тварин чи рослин, на якій площі воно сталося, у тому числі необхідно враховувати збитки, пов’язані з витратами, необхідними для ліквідації його наслідків.

24. Інші тяжкі наслідки — це можуть бути отруєння людей чи тварин, матеріальна шкода, яка спричинена при витіканні газу, нафтопродуктів, а також збитки, яких зазнають громадяни, суб’єкти господарської діяльності внаслідок припинення подачі зазначених матеріалів.

25. Під організованою групою слід розуміти стійке об’єднання трьох або більше осіб, які спеціально організувалися для вчинення цього злочину спільними діями. Така група має розроблений і затверджений всіма учасниками групи план злочинної діяльності. У групі розподілені функції між її членами, є організатор (керівник) групи, існують загальні правила поведінки та дисципліна. Така діяльність, як правило, прикривається силами членів групи або за допомогою сторонніх осіб, у тому числі представниками правоохоронних органів.

26. Якщо пошкодження трубопроводу поєднане з викраденням газу, нафти чи нафтопродуктів, то скоєне повинне кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених статтями 292 і 185 КК (крадіжка).

27. Пошкодження об’єктів магістральних трубопроводів при вчиненні хуліганських дій також кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 292 і 296 КК (хуліганство).

Розділ XII

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ

Стаття 293. Групове порушення громадського порядку

Організація групових дій, що призвели до грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації, а також активна участь у таких діях —

караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що дії, які його утворюють, призводять до грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації. Від таких дій потерпають суспільні відносини, що забезпечують обстановку нормального спокою і поведінку громадян, яка відповідає законам та іншим нормативним актам у різних сферах соціального спілкування.

2. З об’єктивної сторони злочин полягає в організації групових дій, що призвели до зазначених у законі наслідків, або в активній участі у вчиненні таких дій.

3. Під організацією групових дій слід розуміти як підготовку чи безпосереднє створення групи, так і організацію вчинення таких дій або керівництво ними.

Організація — це вияв дійової ініціативи, підготовка до вчинення цього злочину, залучення учасників таких дій, розподіл обов’язків між ними, розробка сценарію їхньої поведінки, безпосереднє керівництво діями групи тощо.

Активна участь полягає в особистій інтенсивній, значній за характером чи обсягом безпосередній участі у вчиненні таких дій. Прикладом такої участі можуть бути заклики до вчинення зазначених у диспозиції статті дій, показ (демонстрація) чи пояснення іншим учасникам, як треба діяти. Дії, вчиненні всупереч вимогам представників влади, непокора їхнім розпорядженням, створення значних перешкод для нормальної роботи підприємств, установ, організацій, блокування руху транспорту тощо.

4. Груповими визнаються дії значної кількості людей, які своїми спільними діями грубо порушують громадський порядок або суттєво порушують роботу транспорту, підприємства, установи чи організації.

5. Цей злочин вважається закінченим, якщо такі дії спричинили грубе порушення громадського порядку або суттєве порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації. Трубим, слід визнавати таке порушення громадського порядку, яке заподіяло останньому істотну шкоду, явно порушило норми чи правила поведінки і обстановку суспільного спокою, що значно ускладнили нормальну роботу чи відпочинок людей. При цьому треба врахувати місце, час вчинення діяння, кількість учасників, характер і тяжкість наслідків, кількість потерпілих та ін. Суттєвим порушенням роботи транспорту, підприємства, установи чи організації необхідно вважати таке порушення, яке істотно порушило функціонування будь-якого виду транспорту (залізничного, водного, повітряного, метрополітену та інших видів міського транспорту), підприємства, установи чи організації. Це може бути дезорганізація їх роботи, суттєве порушення графіка роботи, зрив чи зупинка на значний проміжок часу виробничого чи технологічного процесу, нормальної роботи установи, організації або навчального закладу.

6. Склад цього злочину слід відмежовувати від масових заворушень (ст. 294 КК). Дії, передбачені ст. 293 КК, вчиняються не натовпом, а учасниками окремої групи людей, і головне, не супроводжуються погромами, підпалами, насильством над людьми й іншими діями підвищеної небезпеки, що завжди має місце при вчиненні масових заворушень (п. 15 постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про хуліганство» від 28 червня 1991 р. № 3 (Постанови (1963-2000)… - С. 224).

7. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Особа усвідомлює суспільне небезпечний характер організації групового порушення громадського порядку або свою участь в таких діях, передбачає можливість грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації і бажає цього. Слід зазначити, що мотиви вчинення такого діяння можуть бути різними, крім хуліганських. Тому відсутність мотивів, що виражають явну неповагу до суспільства, відрізняє злочин, передбачений ст. 293 КК, від хуліганства, вчиненого групою осіб, для якого такі мотиви обов’язкові (ч. 2 ст. 296 КК).

8. Суб’єкт цього злочину — спеціальний. Відповідальності підлягають тільки організатори й активні учасники, які досягли 16-ти років.

Стаття 294. Масові заворушення

1. Організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активна участь у масових заворушеннях —

караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

2. Ті самі дії, якщо вони призвели до загибелі людей або до інших тяжких наслідків, —

караються позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років.

1. Суспільна небезпечність масових заворушень полягає в тому, що цей злочин є результатом дій натовпу — великої кількості людей, дії яких мають характер безчинств і супроводжуються насильством над людьми, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя. Підвищену суспільну небезпечність становлять дії організаторів і активних учасників масових заворушень, дії яких вирізняються агресивністю, напругою емоцій. Вони і спричиняють значні порушення громадського порядку, завдають шкоди суспільним відносинам, нормальному функціонуванню державних і громадських структур, ритму суспільного життя, праці та спокою людей. Залежно від конкретного вияву, вони часто завдають також шкоду інтересам людей, їх життю, здоров’ю, різним формам власності, громадській безпеці, авторитету органів державної влади.

2. Об’єктивна сторона злочину виявляється в організації масових заворушень або активній участі в них.

Організація масових заворушень полягає в підбурюванні людей, які стихійно зібралися, до масових виступів, насильства над людьми чи окремою особою, погромів, підпалів, захоплення споруд, насильницького виселення громадян, знищення майна, збройного опору представникам влади. До організації цього злочину належать і провокаційні дії, вчинені з метою викликати відповідні дії натовпу або окремих учасників, а також керівництво діями натовпу чи окремих його груп при вчиненні зазначених у законі дій. Типовим способом організації масових заворушень є поширення серед натовпу неправдивої інформації, розробка сценарію дій натовпу, розподіл ролей серед активних учасників чи окремих груп масових заворушень тощо.

Активна участь — це особиста, інтенсивна, значна за характером діяння чи об’ємом участь у вчиненні будь-яких із визначених у диспозиції закону діянь.