КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

19. На практиці інколи виникає питання про відповідальність хворих водіїв, які через це не забезпечили безпеки руху. Це питання повинне вирішуватись на загальних підставах. Якщо водій знає про наявність у нього певної хвороби, яка може стати причиною тяжких наслідків, то він повинен нести відповідальність за цією статтею на загальних підставах.

Так, під час керування автобусом у водія стався епілептичний припадок, в результаті якого він знепритомнів, що призвело до загибелі трьох осіб. Суд не погодився з твердженням захисника, що водій не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, оскільки був під час транспортної пригоди в стані неосудності і не міг відвернути суспільне небезпечних наслідків. Було встановлено, що водій знав про наявність у нього хвороби, яка може викликати непритомність під час руху транспортного засобу і він не зможе відвернути настання тяжких наслідків, тому був притягнений до кримінальної відповідальності. (Бюлетень Верховного Суду СРСР. — 1971. — № 4. — С. 6). Проте відповідальність не настає у випадках, коли водій не знає про наявність у нього такої хвороби, яка під час руху транспортного засобу може викликати непритомність і він не зможе відвернути настання тяжких наслідків. У таких випадках відсутня вина водія, який не передбачав можливості настання суспільне небезпечних наслідків, не повинен був і не міг їх передбачити.

20. Порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту інколи поєднане із вчиненням інших посягань, що має кваліфікуватися за сукупністю злочинів.

Так, водій вантажної машини М. із помсти вирішив позбавити життя працівника міліції К., який помітив, що водій спрямував на нього автомобіль, і почав утікати, перебігаючи з однієї сторони вулиці на іншу. На перехресті автомобіль наздогнав потерпілого і спричинив йому смертельні ушкодження. Одночасно була створена аварійна ситуація на перехресті. Для того щоб уникнути зіткнення, водій зустрічної автомашини різко загальмував і повернув вліво, внаслідок чого були спричинені тяжкі наслідки. Водія М. було притягнуто до кримінальної відповідальності за умисне вбивство і порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту.

21. Практика свідчить, що при порушенні правил безпеки руху та експлуатації транспорту водій часто залишає місце події і не надає допомоги особам, які перебувають у небезпечному для життя стані. Внаслідок цього створюється загроза настання смерті або інших тяжких наслідків. У багатьох випадках надання допомоги травмованим особам відвертає настання смерті, зменшує тяжкість наслідків.

22. Залишення в небезпеці в таких випадках повинне інкримінуватися в вину водію автомобіля, який причетний до аварії. Якщо транспортна подія сталася внаслідок порушення правил безпеки руху і експлуатації транспорту, то відповідальність настає і за злочин, передбачений ст. 286 КК. Якщо порушення правил не було, то відповідальність настає лише за ст. 135 КК.

23. За сукупністю злочинів, передбачених статтями 286 і 289 КК, потрібно кваліфікувати діяння особи, яка незаконно заволоділа транспортним засобом і при управлінні ним допустила порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинило потерпілому зазначені у ст. 286 КК наслідки.

Стаття 287. Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації

Випуск в експлуатацію завідомо технічно несправних транспортних засобів, допуск до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в стані сп’яніння або не має права на керування транспортним засобом, чи інше грубе порушення правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух, вчинене особою, відповідальною за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів, якщо це спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тяжке тілесне ушкодження або його смерть,—

караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з відповідальністю за технічний стан або експлуатацію транспортних засобів, на строк до трьох років або без такого.

1. Суспільна небезпечність цього злочину полягає в тому, що виїзд у рейс або на лінію технічно несправних транспортних засобів, допуск до керування транспортним засобом особи в нетверезому стані або інше грубе порушення правил експлуатації створює загрозу спричинення і часто спричиняє шкоду життю та здоров’ю громадян, матеріальним цінностям. У пункті 1.5 «Правил дорожнього руху» вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

2. Об’єктивна сторона цього злочину характеризується: а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв’язком між діянням та наслідками.

3. Суспільне небезпечне діяння виявляється: 1) у випуску в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів; 2) у допуску до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в стані сп’яніння або не має права на керування транспортним засобом; 3) в іншому грубому порушенні правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух.

4. Під випуском в експлуатацію транспортного засобу розуміють усну чи письмову згоду, розпорядження, вказівку власника (уповноваженої особи) на використання транспортного засобу у сфері дорожнього руху за цільовим призначенням. Види транспорту, на яких може бути вчинено цей злочин, перелічені у примітці до ст. 286 КК. Технічно несправним транспортний засіб визнається тоді, коли в основних вузлах і механізмах, що убезпечують дорожній рух, є дефекти та недоліки, за наявністю яких забороняється його експлуатація, а також засоби, які зазнали конструктивних змін чи були переобладнані із порушенням вимог стандартів виготівника (гальмова система, система кермування, зовнішні світлові прилади, недоліки коліс і шин тощо) (розділ 31 «Правил дорожнього руху»).

5. Продаж (інша передача) підприємством-виготівником транспортного засобу, що має технічні недоліки, охоплюється складом злочину, передбаченого ст. 227 КК (випуск або реалізація недоброякісної продукції), і не підлягає кваліфікації за ст. 287 КК, оскільки транспортний засіб при цьому є товаром і лише відчужується особі, яка в подальшому вирішуватиме питання про його експлуатацію після проходження технічного огляду.

6. Допуском до керування транспортним засобом особи, яка перебуває в стані сп’яніння або не має права на керування транспортним засобом, визнається також усна чи письмова згода власника (уповноваженої особи) на використання транспортного засобу у сфері дорожнього руху за цільовим призначенням особою, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або не має посвідчення водія з відкритою відповідною категорією чи довідки про проходження медичного огляду. Рішення про допуск особи до керування будь-яким транспортним засобом приймається безпосередньо перед початком керування. Допуск особи може бути здійснений також шляхом мовчазної згоди, видачі маршрутного листа, передачі керма під час руху, невідсторонення її від керування тощо. Проте не можна визнати допуском до керування транспортним засобом, який передається особі не для керування, а для того, щоб без запуску двигуна доставити його до певного місця. Наприклад, незаправлений бензином мотоцикл або легковий автомобіль, який завантажується на інший транспортний засіб для подальшого перевезення.

7. Ознаками алкогольного сп’яніння є: запах алкоголю з рота, нестійкість пози, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, зміна забарвлення шкіри обличчя, заява громадян про вживання цією особою спиртних напоїв, а так само зізнання в цьому самої особи. Ознаками наркотичного сп’яніння є: наведені вище деякі ознаки алкогольного сп’яніння (крім запаху алкоголю з рота), а також звужені чи дуже розширені зіниці, які майже не реагують на світло, сповільненість рухів чи відповідей на запитання, а також сліди від ін’єкцій на руках чи тілі («Інструкція про порядок направлення громадян для огляду на стан сп’яніння в заклади охорони здоров’я та проведення огляду з використанням технічних засобів»).

8. Інше грубе порушення правил експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух, охоплює випадки надання дозволу на використання необлад-наного належним чином вантажного транспортного засобу для перевезення пасажирів, перевантаженого транспортного засобу чи завантаженого із порушенням правил дорожнього руху, допуск до керування особи, яка стомлена чи перебуває у хворобливому стані, або під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу, грубе порушення режиму роботи водіїв та інші випадки.