КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

10. Частина 3 статті встановлює відповідальність за дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки.

11. Організованою групою є стійке об’єднання трьох і більше осіб, які попередньо організувалися для вчинення цього злочину або для зайняття злочинною діяльністю. Ця група об’єднана єдиним планом з розподілом функцій учасників групи. Діяльність організованої групи координується організатором (керівником) з суворим дотриманням загальних правил поведінки. Якщо група організувалася з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб і озброїлась вогнепальною чи холодною зброєю, то відповідальність повинна наставати за бандитизм (ст. 257 КК).

12. Насильством, небезпечним для життя і здоров’я визнається спричинення легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров’я або незначною втратою працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, або смерті, а також інші насильницькі дії, які не спричинили зазначених наслідків, але були небезпечними для життя в момент заподіяння. Це насилля, яке викликало втрату свідомості, стискання шиї, скидання з висоти, або з транспортного засобу, який рухається, застосування спеціальних засобів, зброї тощо.

13. Насиллям визнається також застосування без згоди потерпілого наркотичних засобів, психотропних, отруйних чи сильнодіючих речовин, газів тощо. Це насилля може визнаватися таким, що є небезпечним або не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого залежно від того, які тілесні ушкодження були спричинені внаслідок застосування цих засобів. Якщо тілесні ушкодження не були спричинені, то питання про характер насилля вирішується залежно від того, чи створювало застосування цих засобів загрозу для життя потерпілого. При цьому винна особа повинна усвідомлювати цю обставину.

14. Психічне насилля виявляється в погрозі застосування фізичного насилля такого ж характеру. Погроза вбивством охоплюється складом цього злочину.

15. Інші тяжкі наслідки, про які йдеться у ч. З статті, охоплюють спричинення тяжких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, велику матеріальну шкоду. Психічне ставлення до цих наслідків може бути умисним і необережним. Вбивство через необережність також охоплюється складом цього злочину. Умисне вбивство при захопленні транспортного засобу повинне кваліфікуватися за сукупністю злочинів (ч. З ст. 278 і ст. 115 КК).

16. Якщо угон або захоплення транспортного засобу вчиняє особа, яка є працівником цього виду транспорту і керує ним, то постає питання, чи може вона відповідати за певних умов і за ст. 276 КК. Думається, що кваліфікація за певних умов цього злочину і за ст. 276 КК є зайвою, тому що в ч. З ст. 278 КК йдеться про загибель людей або настання інших тяжких наслідків. Безперечно, що зазначені наслідки можуть настати і при порушенні правил безпеки руху та експлуатації транспорту. Крім того, угон або захоплення транспортного засобу є більш небезпечним злочином, про що свідчать санкції цих статей.

17. Якщо угон або захоплення транспортного засобу поєднані зі скоєнням інших більш небезпечних злочинів (державна зрада, бандитизм, диверсія тощо), відповідальність повинна наставати і за ці злочини. Сукупність злочинів може мати місце у випадках, коли угон поєднаний з незаконним перетинанням державного кордону (ст. 331 КК), незаконним переправленням осіб через державний кордон України (ст. 332 КК) чи порушенням правил міжнародних польотів (ст. 334 КК).

Стаття 279. Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства

1. Блокування транспортних комунікацій шляхом влаштування перешкод, відключення енергопостачання чи іншим способом, яке порушило нормальну роботу транспорту або створювало небезпеку для життя людей, або настання інших тяжких наслідків, —

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Захоплення вокзалу, аеродрому, порту, станції або іншого транспортного підприємства, установи або організації —

карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, —

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

1. Суспільна небезпечність цього злочину виявляється в тому, що внаслідок блокування одного або кількох видів механічного транспорту або захоплення вокзалу, порту, станції, аеродрому тощо перш за все створюється загроза для життя людей чи настання інших тяжких наслідків. Це паралізує роботу транспорту, відправку та прибуття вантажів і пасажирів, може викликати інші негативні явища.

2. Предметом цього злочину відповідно до ч. 1 статті є шляхи сполучення, споруди на них, транспортні засоби, засоби зв’язку та сигналізації, інші устрої та елементи залізничного, водного, повітряного, автомобільного, міського електротранспорту або магістрального трубопровідного транспорту.

3. Об’єктивна сторона злочину відповідно до ч. 1 виявляється в блокуванні транспортних комунікацій. Блокування може здійснюватися шляхом розміщення на вулицях, дорогах, залізничному або водному шляху, злітній смузі колод, шпал, каміння, залізобетонних конструкцій, транспортних засобів, сільськогосподарських, будівельних та інших машин і механізмів, що не дає можливості рухатися транспортним засобам, перекачувати нафту, газ, пально-мастильні матеріали. Шляхи сполучення, вулиці, дороги можуть бути перекриті для руху транспортних засобів гуртом людей, табуном коней, чередою великої рогатої худоби тощо.

4. Технічна система транспорту може бути паралізована шляхом припинення подачі води, газу, пально-мастильних матеріалів, відключення електричної енергії, засобів зв’язку, сигналізації, автоматизованих систем управління транспортом.

5. Наслідками блокування є порушення нормальної роботи транспорту, а також створення небезпеки для життя людей або настання інших тяжких наслідків (про це див. коментар до ст. 277 КК). Закінченим цей злочин слід вважати з моменту настання зазначених наслідків.

6. Між блокуванням і зазначеними наслідками повинен бути встановлений причинний зв’язок. У разі необхідності для встановлення причинного зв’язку може призначатися експертиза.

7. Предметом злочину за ч. 2 статті є вокзали, аеродроми, порти, станції та інші транспортні підприємства, організації, установи. Це можуть бути окремі будівлі, споруди, вежі, або якась частина, кімната, зала цих будівель, в яких можуть знаходитись диспетчерська, засоби зв’язку, сигналізації чи управління транспортом або окремими його підрозділами.

8. Захоплення — це протиправне заволодіння будівлями чи їх окремими частинами, спорудами будь-якою особою із застосуванням насильства, погроз і встановлення контролю над ним. Фізичне насилля при захопленні об’єктів транспорту може виявлятися в завданні ударів, побоїв, викручуванні рук, зв’язуванні, утриманні, позбавленні волі, закриванні в приміщенні, а також у спричиненні тілесних ушкоджень і навіть смерті. Складом цього злочину охоплюються лише легкі тілесні ушкодження, удари, побої, позбавлення волі тощо.

9. Психічне насилля — це погроза вбивством, спричиненням тілесних ушкоджень тощо.

10. Закінченим цей злочин вважається з моменту встановлення контролю над вокзалом, портом тощо або його певною частиною, яка має важливе значення для управління рухом або експлуатацією транспортних засобів.

11. Суб’єктивна сторона злочинів, передбачених частинами 1 або 2 статті, полягає у прямому умислі щодо дій. Особа усвідомлює фактичні обставини злочину, розуміє суспільну небезпечність і протиправність скоєного і бажає вчинити такі дії. Мотиви і мета вчинення цього злочину можуть бути різними. Вони на кваліфікацію не впливають, а враховуються при призначенні покарання.

12. Суб’єктом є будь-яка особа, у тому числі працівник транспорту, якій виповнилось 16 років.

13. У частині 3 статті встановлена відповідальність за дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки. Для загибелі людей достатньо смерті хоча б однієї людини.

14. Інші тяжкі наслідки охоплюють тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження, які можуть бути спричинені як умисно, так і через необережність. Охоплюються складом цього злочину і вбивство через необережність. Умисне вбивство при вчиненні цього злочину повинне кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених ч. З ст. 279 та ст. 115 КК.

До тяжких наслідків належить також велика матеріальна шкода (див. ко- , ментар до ст. 276 КК).