КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

Створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (див. коментар до ст. 272 КК).

Шкода здоров’ю потерпілого (див. коментар до ст. 271 КК).

Загибель людей (див. коментар до ст. 271 КК).

Інші тяжкі наслідки (див. коментар до ст. 272 КК).

4. Між порушеннями правил безпеки і зазначеними в ст. 273 КК наслідками необхідне встановлення причинного зв’язку.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується необережною або змішаною формами вини.

6. Суб’єкт — особа, яка зобов’язана дотримувати правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах. Ними можуть бути: громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності; службові особи (керівники підприємств, головні інженери, начальники цехів, їхні заступники, механіки, завідувачі вентиляцією, начальники ділянок, майстри, інші), робітники та службовці вибухонебезпечних цехів і підприємств. Сторонні для даних виробництв особи (екскурсанти і робітники інших установ і організацій тощо) внаслідок реальної можливості усвідомлювати особливу небезпеку таких виробництв також можуть відповідати за ст. 273 КК, якщо до їхнього відома у встановленому порядку були доведені правила безпеки на вибухонебезпечних підприємствах.

Стаття 274. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки

1. Порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки особою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, —

карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, —

карається позбавленням волі на строк від трьох до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки можуть спричинити винятково тяжкі наслідки: людські жертви, вибухи, знищення або пошкодження атомних реакторів та інших експлуатаційних установок, радіоактивне зараження місцевості, опромінення населення.

Потерпілими від злочину можуть бути як робітники виробництва, на якому використовуються ядерні або радіоактивні матеріали, так і особи, що не мають до такого виробництва відношення.

2. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є місце вчинення злочину — це виробництва, на яких використовуються ядерні або радіоактивні матеріали. До виробництв, де використовуються ядерні матеріали, належать атомні станції, споруди і комплекси з промисловими, експериментальними і дослідницькими ядерними реакторами і ядерними стендами, інше. До виробництв, що містять радіоактивні матеріали, належать, зокрема, сховища радіоактивних відходів. Ядерними матеріалами є: уран, плутоній, торій у виді металу, сплаву, хімічного концентрату, якийсь інший матеріал, що містить зазначені речовини у визначеній концентрації. Радіоактивними є джерела іонізуючого випромінювання, природного або штучного походження, що перебувають у будь-якому стані.

Дотримання ядерної і радіаційної безпеки на виробництві регулюється законодавчими й іншими нормативно-правовими актами (див. Закон України «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995 р. (ВВР. — 1995. — № 12. — Ст. 81); «Загальні положення забезпечення безпеки атомних станцій», затверджені наказом Державної адміністрації ядерного регулювання України від 9 грудня 1999 р. № 63 (ОВУ. - 2000. - № 11. - Ст. 430) та ін.).

Ядерна безпека — це дотримання норм, правил, стандартів і умов використання ядерних матеріалів, що забезпечують радіаційну безпеку.

Радіаційна безпека — це дотримання припустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення і довкілля, що встановлені нормами, правилами і стандартами його безпеки.

Порушеннями правил ядерної або радіаційної безпеки можуть бути: допуск до роботи осіб, які не мають права працювати на об’єктах атомної енергетики, порушення фізичного захисту атомних реакторів або установок, в яких використовуються радіоактивні матеріали.

3. Наслідками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 274 КК, є: створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (див. коментар до ст. 272 КК) або заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого (див. коментар до ст. 271 КК). Відповідно до ч. 2 ст. 274 КК — загибель людей (див. коментар до ст. 271 КК) або інші тяжкі наслідки (див. коментар до ст. 272 КК).

4. Між порушеннями на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки і наслідками потрібно встановлювати причинний зв’язок.

5. З суб’єктивної сторони аналізований злочин може мати необережну або змішану форми вини.

6. Суб’єктом злочину можуть бути: громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності, службові особи, робітники та службовці, сторонні виробництву особи, зобов’язані додержуватися на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки.

Стаття 275. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд

1. Порушення під час розроблення, конструювання, виготовлення чи зберігання промислової продукції правил, що стосуються безпечного її використання, а також порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов’язана дотримувати таких правил, якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, —

караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, —

карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Небезпечність порушень, передбачених ст. 275 КК, полягає в тому, що вони можуть спричинити для працівника виробництва або сторонніх осіб тяжкі наслідки: вибух, пожежу, техногенну аварію, руйнацію будівель і споруд, що супроводжуються нещасними випадками, знищенням майна. Нормативно-правові акти про охорону праці, що містять спеціальні вимоги до виробничих будівель, споруд, устаткування, технологічних процесів, які вводяться в експлуатацію, мають додержуватися на виробництві. «Проектування виробничих об’єктів, розроблення нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного і індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Не допускається будівництво, реконструкція, технічне переоснащення тощо виробничих об’єктів, інженерних інфраструктур об’єктів соціально-культурного призначення, виготовлення і впровадження нових для даного підприємства технологій і зазначених засобів без попередньої експертизи робочого проекту або робочої документації на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці…» (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. (Урядовий кур’єр. — 2002. — 18 грудня. — № 236). Введення в експлуатацію нових і реконструйованих об’єктів виробничого і соціально-культурного призначення, виготовлення і передання у виробництво зразків нових машин, механізмів, устаткування й інших засобів виробництва, впровадження нових технологій без дозволу відповідних органів забороняється. Тому виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці (див. ч. 1 ст. 21 вказаного Закону). Таким самим чином захищається безпека, життя і здоров’я споживачів продукції поза виробництвом — осіб, які купують індивідуальні транспортні засоби, побутову техніку, мешкають у будинках або відвідують об’єкти соціально-культурного призначення тощо. «Споживач має право на те, щоб товари (роботи, послуги) за звичайних умов їхнього використання, збереження і транспортування були безпечними для його життя, здоров’я, довкілля, а також не заподіювали шкоди його майну» (ч. 1 ст. 16 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 р. (Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1999. — № 6. — С. 25). Якщо буде встановлено, що при дотриманні споживачем правил використання, збереження або транспортування продукції вона заподіює або може заподіяти шкоду його життю або здоров’ю, виробник зобов’язаний негайно припинити її виготовлення до усунення причин шкоди, а в необхідних випадках відкликати таку продукцію.