КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

8. На територію України забороняється ввезення, небезпечних відходів з метою їх зберігання чи захоронення (ст. 36 Закону України «Про відходи»),

9. Згідно зі ст. 18 Закону України «Про відходи» перелік небезпечних відходів, які забороняються до ввезення, затверджується Кабінетом Міністрів України. Цей перелік затверджений Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією, видаленням і Жовтого та Зеленого переліків відходів» від 13 липня 2000 р. № 1120.

10. Об’єктивна сторона злочину полягає у ввезенні на територію України чи транзиті через її територію: а) відходів або вторинної сировини без належного дозволу (ч. 1 ст. 268 КК) або 6) речовин чи матеріалів, що належать до категорії небезпечних відходів, які забороняються до ввезення (ч. 2 ст. 268 КК).

11. Ввезення на територію України предмета — це його переміщення через кордон України.

12. Транзит відходів — це безперервне перевезення відходів від одного кордону національної території до іншого без зберігання, за винятком зберігання, обумовленого технологічним процесом перевезення відходів.

13. Злочин вважається закінченим з моменту перетинання вантажу з відходами або вторинною сировиною кордону України.

14. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

15. Суб’єкт злочину — будь-яка особа, якій виповнилося 16 років.

Стаття 269. Незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин

1. Незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин —

карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

1. Незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин може стати причиною вибуху, пожежі, катастрофи та загибелі людей. Крім того, ці речовини можуть бути використані як знаряддя вчинення злочину, зокрема, нападу на екіпаж та пасажирів з метою заво-лодіння транспортним засобом з будь-якою метою, в тому числі і скоєння терористичного акту.

2. Предметом злочину є вибухові і легкозаймисті речовини. Поняття вибухових та легкозаймистих речовин дане відповідно при аналізі злочинів, передбачених ст. 262 та ч. 2 ст. 267 КК.

3. Об’єктивна сторона полягає у незаконному перевезенні на повітряному судні зазначених речовин.

4. Перевезення цих речовин означає їх транспортування, доставку повітряним судном. Поняття повітряного судна дане у ч. 2 ст. 15 Повітряного кодексу України (далі — ПК).

5. Незаконним вважається перевезення на повітряному судні цих речовин без відповідного дозволу (ст. 63 ПК) або перевезення таких вибухових або легкозаймистих речовин, які не підлягають транспортуванню на повітряних суднах (ст. 75 ПК).

6. Злочин є закінченим з моменту польоту повітряного судна. Повітряне судно вважається в польоті в будь-який час із моменту зачинення всіх його зовнішніх дверей після завантаження і до їх відкриття для розвантаження (ч. З ст. 73 ПК).

7. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Мотиви і цілі можуть бути різними.

8. Незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин з метою заволодіння повітряним судном тягне відповідальність за ст. 265 та 289 КК.

9. Суб’єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

10. Про загибель людей та інші тяжкі наслідки, які передбачені ч. 2 ст. 269, див. коментар до статей 255, 264 КК.

11. Носіння або зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу і незаконне перевезення їх на повітряному судні утворюють сукупність злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 і ст. 269 КК.

Стаття 270. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки

1. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі, —

карається штрафом від п’ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки, —

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Примітка. Майнова шкода вважається заподіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а в особливо великих розмірах — якщо прямі збитки становлять суму, яка в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

1. За останні десять років у країні сталося 481,3 тисячі пожеж, від яких загинуло майже 20 тисяч людей, полум’ям знищено 99,2 тисячі будівель та 11,9 тисячі одиниць автотехніки, і це — без урахування пожеж та їх наслідків у шахтах, метрополітенах, лісах, на рухомих транспортних засобах (автомобільному, залізничному, річковому, морському, повітряному, трубопровідному) і на об’єктах Міноборони, МНС, СБУ, Держкомкордону, Департаменту з питань виконання покарань. Пожежі є серйозним тягарем для економіки держави, матеріальні збитки від них становлять понад 0,3 відсотка валового національного продукту (абз. 1 п. 1 «Концепції Програми забезпечення пожежної безпеки», схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2002 р. № 112 (ОВУ. - 2002. - № 7. - Ст. 285). У цьому і полягає суспільна небезпечність порушення встановлених законодавством вимог щодо пожежної безпеки.

2. Предметом злочину є майно, природні ресурси або інші предмети, які здатні горіти. На відміну від злочинів проти власності та довкілля предмет порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки може і не мати економічної або іншої цінності.

3. Об’єктивна сторона полягає в порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі.

4. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки може бути вчинене як шляхом дії, так і бездіяльності.

5. Під встановленими законодавством вимогами пожежної безпеки (в смислі ст. 270 КК) слід розуміти положення, які встановлюють норми і правила щодо запобігання виникненню пожеж.

6. Вимоги пожежної безпеки включаються до стандартів, паспортів, норм, правил, положень, інструкцій.

7. Поняттям законодавства охоплюються як закони, так і інші нормативно-правові акти. Це, наприклад, Закон України «Про пожежну безпеку» від 17 грудня 1993 р., «Правила пожежної безпеки в Україні» від 22 червня 1995 р., затверджені МВС України (із змінами, внесеними наказом МВС України від 5 березня 2002 р. № 217 «Про введення в дію змін до Правил пожежної безпеки в Україні»), галузеві правила пожежної безпеки, які розробляються і затверджуються міністерствами і відомствами.

8. Відповідальність за ст. 270 КК настає лише тоді, коли порушення вимог пожежної безпеки спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі.

9. Пожежа — це неконтрольоване горіння предметів поза спеціальним вогнищем, що створює небезпеку для життя людей.

10. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину є наслідки: шкода здоров’ю людей або майнова шкода у великому розмірі.

11. Злочин вважається закінченим з моменту настання одного з цих наслідків.

12. Шкода здоров’ю людей — заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень одній особі.

13. Відповідно до примітки до ст. 270 КК майнова шкода вважається за-подіяною у великих розмірах, якщо прямі збитки становлять суму, яка в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

14. Суб’єктивна сторона злочину характеризується тим, що до порушення вимог пожежної безпеки може бути як умисел, так і необережність, а щодо наслідків (шкоди здоров’ю людей або майнової шкоди) — лише необережність. Злочин у цілому є необережним (абз. 2 п. 5 постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про знищення та пошкодження державного і колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки» від 2 липня 1976 р. № 4 в редакції постанови від 3 березня 2000 р. № 3 (Постанови (1963-2000)… - С. 251).

15. Суб’єктом злочину може бути будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку (п. 9 зазначеної Постанови ПВСУ (Постанови (1963-2000)… - С. 252).

16. Загибель людей, яка передбачена ч. З ст. 270 КК, — це загибель однієї або кількох осіб (п. 6 зазначеної Постанови ПВСУ (Постанови (1963— 2000)… - С. 251).