КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

5. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є причинний зв’язок між порушеннями і заподіяною реальною шкодою або можливістю її настання.

6. З суб’єктивної сторони аналізований злочин характеризується необережною або змішаною формами вини.

7. Суб’єкт — особа, яка зобов’язана дотримувати правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою. Це можуть бути: громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності; службові особи (керівники робіт, інженерно-технічні працівники), службовці, рядові робітники.

Стаття 273. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах

1. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах особою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, —

карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, —

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних виробництвах може призвести до вибухів, пожеж, пошкодження або знищення майна, загибелі багатьох людей. Потерпілими від таких порушень можуть бути як робітники вибухонебезпечного виробництва (підприємства, цеху, іншої ділянки виробничої діяльності), так і особи, що не мають до нього відношення.

2. Зазначене в ст. 273 КК діяння може бути вчинене у визначеному місці — вибухонебезпечному підприємстві або у вибухонебезпечному цеху. До вибухонебезпечних належать підприємства або окремі цехи, що використовують, наприклад, аміак, ацетон, бензин, бутан, доменний газ, силон, метан, спирт, толуол, коксовий газ, ефір, сірководень, сірковуглець, уайтспирит як сировину або основну продукцію, або ці речовини виділяються при виробництві. Вибухонебезпечними визнаються підприємства і цехи, що виробляють вибухонебезпечні речовини, порох і боєприпаси. До вибухонебезпечних належать також деякі цехи збагачувальних і брикетних фабрик (наприклад, цех термічного сушіння, подрібнювальний і пресувальний цехи). Це може бути і хімічна лабораторія, де в результаті різноманітних дослідів утворюються вибухонебезпечні речовини. До вибухонебезпечних підприємств належать і шахти з виділеннями газу (метану), наявністю вугільного, сірчаного або сульфідного пилу, шахти по розробці вугільних пластів, схильних до раптових викидів вугілля і газу або до самозаймання копалини.

Відповідальність за ст. 273 КК може настати при вибухах речовин, що зумовили визнання підприємства (цеху) вибухонебезпечним.

Належність підприємства (цеху) до вибухонебезпечних визначається не характером наслідків, що настали, а категорією і класом виробництва за ви-бухонебезпечністю, встановленими технологічним регламентом (див. п. 15 постанови ПВСУ «Про судову практику в справах, пов’язаних із порушенням вимог законодавства про охорону праці» від 10 жовтня 1982 р. № 6 (Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах. — X.: Одіссей, 2001. — С. 175). Ці категорії, класи і їм подібні характеристики встановлюються проектними організаціями, міністерствами, виробничими об’єднаннями, органами Держтехнагляду і деякими іншими організаціями як для підприємства в цілому, так і для окремої його черги або пускового комплексу, а також для різноманітних основних (цех, ділянка, відділення) і допоміжних (склади, лабораторії) виробничих підрозділів, зовнішнього обладнання, вугільних пластів та інших об’єктів промисловості, сільськогосподарських і інших підприємств. Діяння, що викликало вибух і заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого або загибель людей на виробництві, не віднесеному у встановленому порядку до вибухонебезпечного, має кваліфікуватись як службова недбалість (ст. 367 КК) або як злочин проти безпеки праці (статті 271, 272 КК), або як злочин проти життя чи здоров’я особи (статті 119, 128 КК). Тому до матеріалів кримінальних справ про злочини, передбачені ст. 273 КК, необхідно додавати копії нормативних актів (наказів, положень, регламентів тощо) про віднесення підприємства (цеху) до певної категорії (класу) вибухонебезпечності (див. п. 15 постанови ПВСУ від 10 жовтня 1982 р. № 6;.

Для встановлення змісту порушення потрібно також звертатися до спеціальних правил, що забезпечують дотримання заходів безпеки на вибухонебезпечних підприємствах (цехах) від вибухів і супутніх їм пожеж, отруєнь та інших тяжких наслідків (див. наприклад: Правила взрьівобезопас-ности установок для приготовления й сжигания топлива в пьілевидном со-стоянии. — М., 1968). Зазначені правила в технічній літературі і нормативно-технічних документах іменуються правилами вибухобезпечності. Відповідно до Держстандарту 12.1. 010—76, вибухобезпечність — це «стан виробничого процесу, при якому виключається можливість вибуху, або у випадку його виникнення відвертається вплив на людей небезпечних і шкідливих факторів, що викликаються ним, і забезпечується зберігання матеріальних цінностей». Відповідно до цього для забезпечення вибухобезпеки необхідне дотримання, по-перше, правил, спрямованих на відвернення можливості вибуху, по-друге, правил, призначених для захисту людей і матеріальних об’єктів від небезпечних наслідків вибуху, якщо він все ж таки трапиться.

Порушення правил, що забезпечують безпеку виробництва на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах, може полягати в палінні у приміщенні вибухонебезпечного цеху, користуванні відкритим вогнем у газовій (метановій) шахті, веденні робіт за відсутності належної вентиляції та ін.

Порушення на вибухонебезпечному підприємстві (у цеху) інших правил безпеки (про охорону праці, виробництва робіт із підвищеною небезпекою) не містить ознак злочину, передбаченого ст. 273 КК.

Значна частина вибухонебезпечних підприємств (цехів) водночас є і по-жежонебезпечними (див. «Перелік об’єктів та промислових підприємств з підвищеним рівнем вибухопожежонебезпечності, які підлягають щорічному пожежно-технічному обстеженню», затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 5 вересня 1998 р. № 651 (ОВУ. — 1998. — № 40. — Ст. 1496). Порушення на таких вибухопожежонебезпечних виробництвах встановлених законодавством вимог пожежної безпеки може як створити загрозу загибелі людей або настання інших тяжких наслідків внаслідок можливої пожежі або вибуху, так і спричинити реальні наслідки. Тому порушення на вибухопожежонебезпечному підприємстві (цеху) вимог пожежної безпеки, яке внаслідок умов виробництва могло викликати вибух чи пожежу і цим була створена загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 273 КК (див. п. 17—1 постанови ПВСУ від 10 жовтня 1982 р. № 6). Якщо зазначене порушення викликало вибух і (або) пожежу, створивши загрозу загибелі людей або настання інших тяжких наслідків, то діяння суб’єкта також кваліфікуються за ч. 1 ст. 273 КК. Те саме порушення, якщо воно призвело до заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого, кваліфікується за сукупністю ч. 1 ст. 270 КК (порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки) і ч. 1 ст. 273 КК (див. абз. 2 п. 17-1 постанови ПВСУ від 10 жовтня 1982 р. № 6).

Порушення на вибухопожежонебезпечному підприємстві (у цеху) встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, яке викликало вибух, що спричинив загибель людей або інші тяжкі наслідки, має кваліфікуватися за сукупністю ч. 2 ст. 270 і ч. 2 ст. 273 КК (див. абз. З п. 17—1 постанови ПВСУ від 10 жовтня 1982 р. № 6). Те саме діяння, якщо воно викликало пожежу з такими самими наслідками, належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 270 і ч. 1 ст. 273 КК (див. абз. 4 п. 17—1 постанови ПВСУ від 10 жовтня 1982 р. № 6). Нарешті, якщо таке саме порушення викликало і вибух, і пожежу, що спричинили зазначені наслідки, воно кваліфікується за сукупністю ч. 2 ст. 270 і ч. 2 ст. 273 КК (див. абз. 5 п. 17—1 постанови ПВСУ від 10 жовтня 1982 р. № 6).

3. Наслідками злочину є: створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 273 КК); загибель людей або інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 273 КК).

Створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (див. коментар до ст. 272 КК).

Шкода здоров’ю потерпілого (див. коментар до ст. 271 КК).

Загибель людей (див. коментар до ст. 271 КК).

Інші тяжкі наслідки (див. коментар до ст. 272 КК).

4. Між порушеннями правил безпеки і зазначеними в ст. 273 КК наслідками необхідне встановлення причинного зв’язку.