Українські народні пісні - Автор Неизвестен
Шрифт:
Интервал:
Закладка:
Хоч на хвилиночку в гай!
Сядемо вкупі ми тут під калиною,
І над панами я пан...
Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею
Стелиться полем туман.
Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею
Стелиться полем туман.
Гай чарівний, ніби променем всипаний,
Чи загадався, чи спить?
Он на стрункій та високій осичині
Листя пестливо тремтить.
Он на стрункій та високій осичині
Листя пестливо тремтить.
Небо незміряне всипане зорями -
Що то за Божа краса!
Перлами ясними он під тополями
Грає краплиста роса.
Перлами ясними он під тополями
Грає краплиста роса.
Ти не лякайся, що ніженьки босії
Вмочиш в холодну росу:
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках віднесу.
Я тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках віднесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько:
Тепло - ні вітру, ні хмар...
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, як жар.
Ти не лякайся, що можуть підслухати
Тиху розмову твою:
Нічка приспала всіх та сном окутала -
Ані шелесне в гаю!
Нічка приспала всіх та сном окутала -
Ані шелесне в гаю!
Сплять вороги твої, знуджені працею, -
Нас не сполоха їх сміх...
Чи ж нам, окраденим долею нашою,
Й хвиля кохання - за гріх?
Чи ж нам, окраденим долею нашою,
Й хвиля кохання - за гріх?
О соловію!
Вже сіло сонечко за гаєм
І соловей в саду співає.
А я весь вечір виглядаю,
Шукаю милую свою!
А соловейко при долині
Чудові трелі вигравав,
Своїй дівчині він любимій
Чарівні пісні дарував.
Приспів:
О соловію!
Чому я так співать не вмію!
І не зумію
Її серденько привітать.
А вечорами
Своїми спраглими вустами
Я про кохання,
Я про кохання розкажу!
І вже над бистрою рікою
Стою у парі із журбою,
А там стежиною крутою
Вже з іншим любка моя йде.
Я знаю точно, без вагання -
На двох не ділиться кохання.
Отож скажу на прощавання:
"Люби його, як я тебе".
Приспів:
О соловію!
Чому я так співать не вмію!
І не зумію
Її серденько привітать.
А вечорами
Своїми спраглими вустами
Я про кохання,
Я про кохання розкажу!
Од Києва до Лубен
Од Києва до Лубен
Насіяла конопель.
Приспів:
Дам лиха закаблукам,
Закаблукам лиха дам,
Достанеться й передам!
Од Ніжина до Прилуки
Та побила закаблуки.
Приспів:
Дам лиха закаблукам,
Закаблукам лиха дам,
Достанеться й передам!
Од Полтави до Хорола
Черевички попорола.
Приспів:
Дам лиха закаблукам,
Закаблукам лиха дам,
Достанеться й передам!
А мій батько чоботар,
Черевички полатав.
Приспів:
Дам лиха закаблукам,
Закаблукам лиха дам,
Достанеться й передам!
Запряжу я козу в віз
Та й поїду по рогіз.
Приспів:
Дам лиха закаблукам,
Закаблукам лиха дам,
Достанеться й передам!
Запряжу я півня в сани
Та й поїду до Оксани.
Приспів:
Дам лиха закаблукам,
Закаблукам лиха дам,
Достанеться й передам!
Запряжу я барана -
Куди люди, туди й я.
Приспів:
Дам лиха закаблукам,
Закаблукам лиха дам,
Достанеться й передам!
Одна гора високая
Одна гора високая,
А другая низька...
Одна мила далекая,
А другая близька.
У цієї близенької
Воли та корови,
А в тієї далекої -
Та чорнії брови.
У цієї близенької
Воли поздихають,
А в тієї далекої
Брівки не злиняють.
У цієї близенької -
Рушник на кілочку,
А в тієї далекої -
Брови на шнурочку.
Ой я цюю близенькую
Людям подарую,
А до тої далекої
Пішки помандрую!
Ой баю мій, баю
Ой баю мій, баю,
Котка заспіваю,
Щоб дитятко спало,
Горенька не знало.
А-а, а-а, а!
Щоб дитятко спало,
Щасливим зростало,
А-а, а-а, а!
Щоб дитятко спало,
Здоровим зростало,
А-а, а-а, а!
Ой мій баю, баю,
Котка заспіваю,
А-а, а-а, а!
Ой в полі, в полі вишня стояла
Ой в полі, в полі
Вишня стояла -
Рожество Твоє!
Вишня стояла.
А на той вишні
Свіча палала -
Рожество Твоє!
Свіча палала.
А з тої свічі
Іскринка впала -
Рожество Твоє!
Іскринка впала.
А з той іскринки
Озерце стало -
Рожество Твоє!
Озерце стало.
А в тім озерці
Сам Бог купався -
Рожество Твоє!
Сам Бог купався.
Сам Бог купався,
В золото вбрався -
Рожество Твоє!
В золото вбрався.
Да й сів на крісла,
Розложив листа -
Рожество Твоє!
Розложив листа.
Да й став читати,
Що людям дати -
Рожество Твоє!
Що людям дати:
Копу пшениці
На паляниці -
Рожество Твоє!
На паляниці.
А копу гречки
На варенички -
Рожество Твоє!
На варенички.
Копу ячменю,
Ще й грошей жменю -
Рожество Твоє!
Ще й грошей жменю.
А копу вівса,
Да й коляда вся -
Рожество Твоє!
Да й коляда вся!
Ой важу я, важу
Ой важу я, важу
На ту дівчину вражу,
Мене мати не пускає,-
Я в віконечко лажу.
Не ходи через лід,
Бо увалишся,
Ой люби, козаченьку,
Коли важишся.
Ой люби, козаченьку,
Поможи тобі, Боже,
Ой цілуй, моє серце,
Поки сон тебе зможе.
Через греблю стежечка,
Нема мого сердечка,
Кличу, кличу - не чує,
Нехай здоров ночує.
Через греблю стежечка,
Нема мого сердечка,
Кличу, кличу - да й не йде,
Нехай же він пропаде.
Ой вийду я на долину
Ой вийду я на долину,
Подивлюся на калину,
Долина широка, калина висока,
Аж додолу гілля гнеться.
Долина широка, калина висока,
Аж додолу гілля гнеться.
А під тією калиною
Та стояв козак з дівчиною:
Дівчинонька плаче, дрібними ридає,
Свою долю проклинає.
Дівчинонька плаче, дрібними ридає,
Свою долю проклинає.
Ой коли б же я була знала,
Та не йшла заміж, та гуляла,
У рідного батька, у рідної неньки
Як маківка процвітала.
У рідного батька, у рідної неньки
Як маківка процвітала.
А тепер мені треба знати:
Та пізно лягти, рано встати.
Ой було в мене личко ще й чорнії брови,
Досталися гіркій долі.
Ой було в мене личко ще й чорнії брови,
Досталися гіркій долі.
Ой як піду я у садочок
Та зірву із рожі цвіточок:
"Ой цвіте мій ясний, мій цвіте прекрасний,
Який мій талан безщасний".
"Ой цвіте мій ясний, мій цвіте прекрасний,
Який мій талан безщасний".
Ой гаю мій, гаю
Ой гаю мій, гаю,
Та густий, не прогляну,-
Упустила та голубонька
Та вже й не піймаю...
Ой хоч же піймаю,
Та й уже ж не такого,
Не приляже моє серденько
Ніколи до нього.
Ой гаю мій, гаю,
Та густий, зелененький,
Любив мене та козаченько
Хороший, молоденький.
Ой гаю мій, гаю,
Та густий, кучерявий,
Любив мене та козаченько
Хороший, чорнявий.
Ой гиля-гиля
"Ой гиля-гиля,
Гусоньки, на став!..
Добривечір, дівчино,
Бо я ще не спав!
Добривечір, дівчино,
Бо я ще не спав!
Ой не спав, не спав,
Не буду й спати!
Дай же мені, дівчино,
Повечеряти!"
Дай же мені, дівчино,
Повечеряти!"
"Я ж не топила,
