Українські народні пісні - Автор Неизвестен

Де моя могила?

А моя могила -

Край синього моря,

Де була між нами

Тихая розмова.

Зійдеш на могилу,

Та не сумуй дуже,-

Спогадають люди,

Що любились дуже!

Зійдеш на могилу -

Не труси землею,

Бо сама вважаєш,

Як тяжко під нею!

Ой тим воно тяжко -

Любилися важко,

Тим воно тяженько -

Любились вірненько!

Ой недавно сиротою стала

Ой недавно сиротою стала

Та багато горенька зазнала. (2)

Ой казали мені добрі люди:

"Вийди заміж, добре тобі буде". (2)

А я людську воленьку вволила:

Вийшла заміж - голівку втопила. (2)

Втопила голівку в глибокій криниці,

Вийшла, бідна, заміж за гірку п’яницю. (2)

А п’яниця п’є, п’є він та гуляє,

А прийде додому, як не б’є, то лає. (2)

Ой і не літайте, голуби, по хаті,

Не збудіть п’яницю, що вклався вже спати. (2)

Бо сама я знаю, коли розбудити,

Ой тоді, як сонце почне вже сходити. (2)

Ой ну, коте, коточок

Ой ну, коте, коточок,

Не йди рано в садочок,

Не полохай галочок -

Нехай зів’ють віночок

Із руточки, із м’яточки

Дитиночці до шапочки,

З хрещатого барвіночку,

З запашного васильочку.

Ой ну, котку рябку

Ой ну, котку рябку,

Та скопай нам грядку,

Малу, невеличку,

Як із рукавичку.

Ми насієм маку

Та ще й пастернаку,

Та насадим квіточок

Забавляти діточок,

Бо в нас діти маленькі,

Гулять вони раденькі.

Ой ну, коту сірий

Ой ну, коту сірий,

Позамітай сіни.

А ти, коту, не лежи,

Піди сміття однеси.

А ти, коту волохатий,

Та оббіжи кругом хати,

Та піймаєш мишку,

Та вкинеш в колиску:

Мишка буде воркотать,

А дитина буде спать.

Колисонька хить-хить,-

Хай Олеся спить, спить.

Ой ну, люлі, люлі

Ой ну, люлі, люлі,

Прилинули гулі,

Сіли на колисці

В червонім намисті.

Стали думать і гадать,

Чим дитинку годувать:

Чи кашкою, чи борщем,

Чи бубличком, калачем.

Стали думать і гадать,

Чим дитинку забавлять.

Дали йому три квіточки:

Одну квітку сонливую,

А другую дрімливую,

А третюю щасливую.

Ой ну, люлі, люлі

Ой ну, люлі, люлі,

Налетіли гулі

Та й сіли на люлі.

Стали думать і гадать,

Чим дитину годувать:

Чи сливок, чи грушок,

Чи вишневих ягідок,

А чи кашки з молочком,

Чи бублика з медочком?

Ой од Києва до села

Ой од Києва до села

Край дорожка столбова,

Приспів:

Гей, гей, раз-два, люля-люля,

Край дорожка столбова.

Ой край дорожка столбова

Да й до вдови до двора.

Приспів:

Гей, гей, раз-два, люля-люля,

Да й до вдови до двора.

Ой що у вдови у дворі

Да стоять столи рядами.

Приспів:

Гей, гей, раз-два, люля-люля,

Да стоять столи рядами.

Ой що за тими столами

Да сидять пани з перами.

Приспів:

Гей, гей, раз-два, люля-люля,

Да сидять пани з перами.

Ой вони пишуть, говорять,

Кого в солдати узять.

Приспів:

Гей, гей, раз-два, люля-люля,

Кого в солдати узять.

Ой там де п’ять, то там не брать,

Там, де чотири - не велять.

Приспів:

Гей, гей, раз-два, люля-люля,

Там, де чотири - не велять.

Ой там, де три, туда не йди,

А де два, то й там нема.

Приспів:

Гей, гей, раз-два, люля-люля,

А де два, то й там нема.

Ой що у вдови один син,

Да й той пішов под аршин.

Приспів:

Гей, гей, раз-два, люля-люля,

Да й той пішов под аршин.

Ой до аршина не дійшов,

Да й у солдати пішов…

Приспів:

Гей, гей, раз-два, люля-люля,

Да й у солдати пішов…

Ой під горою, під перевозом

Ой під горою, під перевозом

Стояла дівчина з своїм обозом.

- Дівчино моя, як собі маєш?

Дай мені бандуру, що сама граєш!

- Прийди, козаче, пшеницю жати,

Дам тобі бандуру на всю ніч грати.

В мене бандура з чистого злота,

Хто в неї грає, бере охота.

А в неї струни та не порвуться;

Як не підтягуй, все піддаються.

Ой під калиною

Ой під калиною

Трава зеленая,

Там стоїть дівчина

Та й засмученая.

Там стоїть дівчина

Та й засмученая.

"Ой ти, дівчинонько

Та й зарученая,

Та через кого ти

Так засмученая?"

Та через кого ти

Так засмученая?"

"Кохала милого,

Кохала довгий час,

Війна почалася

Та й розлучила нас".

Війна почалася

Та й розлучила нас".

Ой під калиною

Трава схилилася,

Молода дівчина

З милим простилася:

Молода дівчина

З милим простилася:

"Вернись, мій соколе,

Будь мужнім у бою,

Героєм жду тебе

Та з перемогою".

Героєм жду тебе

Та з перемогою".

"Прощай, дівчинонько,

Серце коханеє,

Прощайте, кучері,

Личко рум’янеє".

Прощайте, кучері,

Личко рум’янеє".

Ой піду я до млина

Ой піду я до млина,

До дірявого,

Чи не найду Василя

Кучерявого.

Чи не найду Василя

Кучерявого.

Ой піду я до млина,

До дрантивого,

Чи не найду Василя

Чорнобривого.

Чи не найду Василя

Чорнобривого.

Борозенкою ішла,

Заросилася...

Вже я з своїм Василем

Посварилася.

Вже я з своїм Василем

Посварилася.

За пустеє, за пусте,

За пустесеньке,

Та й за теє яблучко

Червонесеньке.

Та й за теє яблучко

Червонесеньке.

Та й за яблучко,

Та й за грушечку...

Перепроси ти мене,

Моя душечко!

Перепроси ти мене,

Моя душечко!

Та й за грушечку,

Та й за сливочку...

Перепроси ти мене,

Мій Василечку!

Перепроси ти мене,

Мій Василечку!

Та й за сливочку,

Та й за зернятко...

Поцілуй же ти мене,

Моє серденько!

Поцілуй же ти мене,

Моє серденько!

Ой піду я понад лугом

Ой піду я понад лугом, нуда-я, нуда-я!

Там мій милий оре плугом, нуда-я, нуда-я! (2)

Понесу я йому їсти, нуда-я, нуда-я!

Чи не скаже мені сісти, нуда-я, нуда-я! (2)

Він наївся і напився, нуда-я, нуда-я!

Та й на ріллю похилився, нуда-я, нуда-я! (2)

- Чого лежиш, чом не ореш? Нуда-я, нуда-я?

Чом до мене не говориш? Нуда-я, нуда-я! (2)

- Який тобі дідько винен, нуда-я, нуда-я!

Що ти гарний, чорнобровий, нуда-я, нуда-я! (2)

А я руда вродилася, нуда-я, нуда-я!

Чорнявому судилася, нуда-я, нуда-я! (2)

Не сватав би мене вночі, нуда-я, нуда-я!

Не вилізли тобі очі, нуда-я, нуда-я! (2)

А я брови в сажу вмажу, нуда-я, нуда-я!

Чорнявого переважу, нуда-я, нуда-я! (2)

А я брови підмалюю, нуда-я, нуда-я!

Чорнявого поцілую, нуда-я, нуда-я! (2)

Ой поїхав за снопами

Ой поїхав за снопами, за снопами,

Сидить дівка під копами, під копами.

Я на неї задивився, задивився -

Полудрабок уломився, уломився.

Ой не жаль би мені воза, мені воза,

Коли б дівка була гожа, була гожа!

А то руда та погана, та погана,

Та й та воза поламала, поламала!

"Хоч я руда та погана, та погана,

Так у мене батько багач, батько багач!

Сірі воли на оборі, на оборі,

А на шиї в мене дукач, в мене дукач!"

"Нехай тебе чорти знають, чорти знають

Із твоїми багачами, багачами!

Воли твої поздихають, поздихають,

Ти ж погана й з дукачами, з дукачами!"

Ой посіяв козак гречку

Ой посіяв козак гречку

На дубові на вершечку.