Українські народні пісні - Автор Неизвестен

Що дівчина козакові вишила сорочку. (2)

Вишила сорочку та й червоним шовком,

Щоб козака упізнати поміж цілим полком. (2)

Ой у полі три криниченьки

Ой у полі три криниченьки,

Любив козак три дівчиноньки:

Чорнявую та білявую,

Третю руду та поганую.

"Що чорняву від душі люблю,

На біляву залицяюся,

А з рудою, препоганою,

Піду, мабуть, розпрощаюся!"

"Чи я ж тобі та й не казала,

Як стояли під світлицею:

Не їдь, ой не їдь у Крим по сіль,

Бо застанеш молодицею".

"Любив я тебе дівчиною,

Любитиму й молодицею,

Довго, довго та й буду ждати,

Поки станеш удовицею".

Ой не всі ж тії сади цвітуть,

Що весною розвиваються.

Не всі ж тії та й вінчаються,

Що любляться та кохаються.

Половина тих садів цвіте,

Половина обсипається.

Одна пара та й вінчається,

А другая розлучається.

Ой хмариться - дощ буде

Ой хмариться - дощ буде,

Признаюся вам, люди,

Що за свою сваволю

Попалася в неволю.

Що за свою сваволю

Попалася в неволю.

Пішов милий в дорогу,

Я пропила корову,

Сіла собі, журюся:

За корову боюся.

Сіла собі, журюся:

За корову боюся.

Прийшов милий з дороги,

А я йому - бух в ноги:

"Що ж я, милий, зробила,

Коровицю пропила!"

"Що ж я, милий, зробила,

Коровицю пропила!"

Милий милу жалує,

Коровицю дарує:

"Пий, мила, здорова,

Буде друга корова,

Пий, мила, не біда -

Буде ціла череда".

Ой ходила дівчина бережком

Ой ходила дівчина бережком (2)

Заганяла селезня батіжком: (2)

"Іди, іди, селезню, додому, (2)

Продам тебе дідові, рудому". (2)

За три копи селезня продала, (2)

А за копу дударика найняла: (2)

"Заграй мені, дударику, на дуду, (2)

Нехай же я своє горе забуду". (2)

"Коли б тобі горенько да печаль, (2)

То б ти вийшов на вулицю та й кричав; (2)

А то ж тобі горенька немає, (2)

Ой хто ж тобі сі кучері звиває?"(2)

"Була в мене дівчина Уляна, (2)

Вона ж мені сі кучері звивала; (2)

Була в мене дівчина Орися, (2)

Тоді в мене сі кучері вилися; (2)

Була в мене дівчина Варвара, (2)

Вона ж мені сі кучері порвала; (2)

Була в мене дівчина паскуда, (2)

Вона ж мені сі кучері поскубла". (2)

Ой чий то кінь стоїть

Ой, чий то кінь стоїть,

Що сива гривонька.

Сподобалась мені,

Сподобалась мені

Тая дівчинонька.

Сподобалась мені,

Сподобалась мені

Тая дівчинонька.

Не так та дівчина,

Як біле личенько.

Подай же дівчино,

Подай же гарная

На коня рученьку.

Подай же дівчино,

Подай же гарная

На коня рученьку.

Дівчина підійшла,

Рученьку подала.

Ой, краще б я була,

Ой, краще б я була

Кохання не знала.

Ой, краще б я була,

Ой, краще б я була

Кохання не знала.

Кохання-кохання

З вечора до рання.

Як сонечко зійде,

Як сонечко зійде

Кохання відійде.

Як сонечко зійде,

Як сонечко зійде

Кохання відійде.

Ой чорна я си, чорна

Ой чорна я си, чорна,

Чорнява, як циганка.

Чом си полюбила (2)

Чорнявого Іванка?

Іванко, та й Іванко,

Сорочка вишиванка,

Високий та стрункий, (2)

Ще й на бороді ямка.

"Марусе ти, Марусе,

Люблю я твою вроду,

Люблю дивитися, (2)

Як ти ідеш по воду.

Як ти ідеш по воду,

Вертаєшся з водою,

Люблю дивитися, (2)

Марусе, за тобою".

"У полі два дубочки,

Обидва зелененькі,

Ми ж такі паровані - (2)

Обоє чорнявенькі.

Ой вийду я на гору,

Та й дуба розколишу.

Я звідси не поїду, (2)

Кохання не залишу".

Ой рушив поїзд, рушив,

Маруся заплакала.

Іванкові призналась, (2)

Що вірно покохала.

Ой я нещасний

Ой я нещасний, що маю діяти?

Полюбив дівчину, та й не можу взяти.

Тим не можу взяти, що зарученая,-

Доле ж моя, доле, доле нещасная!

Хлопче-молодче, який ти ледащо,-

Задумав жениться, сам не знаєш нащо!

Будеш ти, небоже, долю проклинати,

Будеш кулаками сльози утирати!

Виплачеш ти очі, та не знайдеш долі,

Сам же ти загинеш, як билина в полі!

Нащо тобі, хлопче, жінка чорноока?

У козака жінка - шабля біля бока!

Ой, дівчино, шумить гай

Ой, дівчино, шумить гай,

Кого любиш, - забувай, забувай.

Ой, дівчино, шумить гай,

Кого любиш,- забувай!

"Нехай шумить ще й гуде,

Кого люблю,- мій буде, мій буде.

Нехай шумить ще й гуде,

Кого люблю,- мій буде!"

"Ой, дівчино, серце моє,

Чи підеш ти за мене, за мене?

Ой, дівчино, серце моє,

Чи підеш ти за мене?"

"Не піду я за тебе,-

Нема хати у тебе, у тебе.

Не піду я за тебе,-

Нема хати у тебе".

"Підем, серце в чужую,

Поки свою збудую, збудую.

Підем, серце, в чужую,

Поки свою збудую".

"Постав хату з лободи,

А в чужую не веди, не веди.

Постав хату з лободи,

А в чужую не веди.

Чужа хата такая,

Як свекруха лихая, лихая.

Чужа хата такая,

Як свекруха лихая.

Хоч не лає, так бурчить,

А все ж вона не мовчить, не мовчить.

Хоч не лає, так бурчить,

А все ж вона не мовчить".

Ой, Марічко, чичири

"Ой, Марічко, чичири,

Чичири, чичири,

Розчеши ми кучері,

Кучері, кучері".

Розчеши ми кучері,

Кучері, кучері".

"Я би тобі чесала,

Чесала, чесала,

Коби мати не знала,

Не знала, не знала.

Коби мати не знала,

Не знала, не знала.

Мати буде дивити,

Дивити, дивити,

Як ся буду ганьбити,

Ганьбити, ганьбити".

Як ся буду ганьбити,

Ганьбити, ганьбити".

"На ти ружу черлену,

Черлену, черлену,

Розмаринку зелену,

Зелену, зелену.

Розмаринку зелену,

Зелену, зелену.

Ой ти файна, як ружа,

Як ружа, як ружа,

Буду тобі за мужа,

За мужа, за мужа.

Буду тобі за мужа,

За мужа, за мужа.

Хай весілля гуляє

До рання, до рання,

Хай нам буде кохання,

Кохання, кохання".

Хай нам буде кохання,

Кохання, кохання".

Ой, хмелю ж мій, хмелю

Ой, хмелю ж мій, хмелю,

Хмелю зелененький,

Де ж ти, хмелю, зиму зимував,

Що й не розвивався?

Де ж ти, хмелю, зиму зимував,

Що й не розвивався?

Зимував я зиму,

Зимував я другу,

Зимував я в лузі на калині

Та й не розвивався.

Зимував я в лузі на калині

Та й не розвивався.

Ой, сину ж мій, сину,

Сину молоденький,

Де ж ти, сину, нічку ночував

Що й не роззувався?

Де ж ти, сину, нічку ночував

Що й не роззувався?

Ночував я нічку,

Ночував я другу,

Ночував я у тої вдовиці,

Що сватати буду.

Ночував я у тої вдовиці,

Що сватати буду.

Ой, сину ж мій, сину,

Ти моя дитино,

Не женися на тій удовиці,

Бо щастя не буде!

Не женися на тій удовиці,

Бо щастя не буде!

Бо вдовине серце,

Як осіннє сонце -

Воно світить, світить, та не гріє,

Все холодом віє.

Воно світить, світить, та не гріє,

Все холодом віє.

А дівоче серце,

Як весняне сонце -

Ой хоч воно хмарнесеньке,

А все теплесеньке.

Ой хоч воно хмарнесеньке,

А все теплесеньке.

Ох і не стелися

Ох і не стелися,

Хрещатий барвінку,

Та і по крутій горі...

Гей, не втішайтесь,