Українські народні пісні - Автор Неизвестен

- Гов, помалу, чорноброва,

Перевернеш мені дрова!

Гей, гей, гей, гей! -

Перевернеш мені дрова!

Гей, гей, гей, гей! -

Перевернеш мені дрова!

Приїхав він до ворот,

Дав їй їсти околот...

- Ой та даєш мені їсти,

А я б рада трохи сісти!

Гей, гей, гей, гей!

А я б рада трохи сісти!

Гей, гей, гей, гей!

А я б рада трохи сісти!

Продай, милий, черевички,

Купи собі сиві бички,

Бо я панського роду,

Не ходила в возі зроду!

Гей, гей, гей, гей!

Не ходила в возі зроду!

Гей, гей, гей, гей!

Не ходила в возі зроду!

Птичка невеличка по полю літає

Птичка невеличка по полю літає, (2)

По полю літає.

По полю літає, траву прогортає,

Траву прогортає, сокола шукає,

Сокола шукає.

"Соколоньку ясний, мій милий прекрасний, (2)

Мій милий прекрасний!

Жартуєш ти мною, як вітер горою, (2)

Як вітер горою.

Як вітер горою, туман долиною, (2)

Туман долиною.

А туман долиною, сонце Вкраїною, (2)

Сонце Вкраїною.

Сонце Вкраїною, козак дівчиною, (2)

Козак дівчиною".

Розлилися круті бережечки

Розлилися круті бережечки,

Гей, гей, гей! по роздоллі.

Пожурились славні козаченьки,

Гей, гей, гей! у неволі.

Розлилися круті бережечки,

Гей, гей, гей! по роздоллі.

Пожурились славні козаченьки,

Гей, гей, гей! у неволі.

Гей, ви, хлопці, добрі молодці,

Гей, гей, гей! не журітеся,

Посідлайте коні воронії,

Гей, гей, гей! садовітеся.

Гей, ви, хлопці, добрі молодці,

Гей, гей, гей! не журітеся,

Посідлайте коні воронії,

Гей, гей, гей! садовітеся.

Гей, щоб наша червона китайка,

Гей, гей, гей! не злиняла,

Та щоб наша козацькая слава,

Гей, гей, гей! не пропала.

Гей, щоб наша червона китайка,

Гей, гей, гей! не злиняла,

Та щоб наша козацькая слава,

Гей, гей, гей! не пропала.

Гей, щоб наша червона китайка,

Гей, гей, гей! червоніла,

А щоб наша козацькая слава,

Гей, гей, гей! не змарніла.

Гей, щоб наша червона китайка,

Гей, гей, гей! червоніла,

А щоб наша козацькая слава,

Гей, гей, гей! не змарніла.

Гей, у лузі червона калина,

Гей, гей, гей! похилилася,

Чогось наша славна Україна,

Гей, гей, гей! засмутилася.

Гей, у лузі червона калина,

Гей, гей, гей! похилилася,

Чогось наша славна Україна,

Гей, гей, гей! засмутилася.

А ми ж тую червону калину,

Гей, гей, гей! та й піднімемо,

А ми ж свою славну Україну,

Гей, гей, гей! та розвеселимо.

А ми ж тую червону калину,

Гей, гей, гей! та й піднімемо,

А ми ж свою славну Україну,

Гей, гей, гей! та розвеселимо.

Розпрягайте, хлопці, коні

Розпрягайте, хлопці, коні

Та лягайте спочивать,

А я піду в сад зелений,

В сад криниченьку копать.

А я піду в сад зелений,

В сад криниченьку копать.

Копав, копав криниченьку

У вишневому саду...

Чи не вийде дівчинонька

Рано-вранці по воду?

Чи не вийде дівчинонька

Рано-вранці по воду?

Вийшла, вийшла дівчинонька

В сад вишневий воду брать,

А за нею козаченько

Веде коня напувать.

А за нею козаченько

Веде коня напувать.

Просив, просив відеречка,

Вона йому не дала,

Дарив, дарив з руки перстень,

Вона його не взяла.

Дарив, дарив з руки перстень,

Вона його не взяла.

"Знаю, знаю, дівчинонько,

Чим я тебе розгнівив:

Що я вчора ізвечора

Із другою говорив.

Що я вчора ізвечора

Із другою говорив.

Вона ростом невеличка,

Ще й літами молода,

Руса коса до пояса,

В косі стрічка голуба".

Руса коса до пояса,

В косі стрічка голуба".

Служив козак у війську

Служив козак у війську,

Мав років двадцять три,

Любив козак дівчину

І з сиром пироги.

Приспів:

Гей, чула, чула, чула,

Гей, чула, чула ти,

Любив козак дівчину

І з сиром пироги.

Ішов козак на стежу

Помежи терени,

Побачив він дівчину,

Що несла пироги.

Приспів:

Гей, чула, чула, чула,

Гей, чула, чула ти,

Побачив він дівчину,

Що несла пироги.

"Чи знаєш, дівчинонько,

Про мої мрії-сни?

Чи знаєш, що я люблю

Із сиром пироги?"

Приспів:

Гей, чула, чула, чула,

Гей, чула, чула ти,

Чи знаєш, що я люблю

Із сиром пироги?"

Дівчина як почула

Козацькі мрії-сни,

То й зразу ж запросила

На свіжі пироги.

Приспів:

Гей, чула, чула, чула,

Гей, чула, чула ти,

То й зразу ж запросила

На свіжі пироги.

Сіли вони у парі

Близесенько води,

Вона його цілує,

А він їсть пироги.

Приспів:

Гей, чула, чула, чула,

Гей, чула, чула ти,

Вона його цілує,

А він їсть пироги.

Далеко десь у полі

З’явились вороги.

Забрали дівчиноньку

І з сиром пироги.

Приспів:

Гей, чула, чула, чула,

Гей, чула, чула ти,

Забрали дівчиноньку

І з сиром пироги.

Козак мав довгі ноги,

Скакав через рови,

Він прилетів до сотні

І крикнув: "Вороги!"

Приспів:

Гей, чула, чула, чула,

Гей, чула, чула ти,

Він прилетів до сотні

І крикнув: "Вороги!"

Сотня пішла в атаку,

Побила ворогів,

Забрала дівчиноньку,

Й макітру пирогів.

Приспів:

Гей, чула, чула, чула,

Гей, чула, чула ти,

Забрала дівчиноньку,

Й макітру пирогів.

Смутний вечір, смутний ранок

Смутний вечір, смутний ранок, (2)

Десь поїхав мій коханок.

Десь поїхав та й бариться, (2)

Серце ж моє печалиться.

Десь поїхав та й немає, (2)

Серце ж моє умліває.

Ой вийду я на той ґанок, (2)

Чи не іде мій коханок.

Ой він іде, а я бачу, (2)

Він сміється, а я плачу.

Він сміється ще й моргає, (2)

Нагайкою коня крає.

Нагайкою коня крає, (2)

Всю Вкраїну об’їжджає.

Як об’їхав всю Вкраїну, (2)

Пустив коня на долину.

Пустив коня на долину, (2)

А сідельце під калину.

А сідельце під калину, (2)

Сам ліг спати на годину.

Спав годину, спав другую, (2)

Ще й третюю щасливую.

Добра була годинонька, (2)

Що прибула дівчинонька.

Та й боїться приступити, (2)

Щоб козака не збудити.

Та вирвала травиченьку, (2)

Та вдарила по личеньку:

"Вставай, козак, годі спати, (2)

Бо йдуть турки коня брати.

Бо йдуть турки з татарами, (2)

Возьмуть коня з поводами.

Возьмуть коня ще й сідельце, (2)

Тебе заб’ють, моє серце.

Возьмуть коня - другий буде, (2)

Тебе заб’ють - то жаль буде".

Сонце низенько, вечір близенько

Сонце низенько, вечір близенько,

Вийди до мене, моє серденько! (2)

Ой вийди, вийди, та не барися -

Моє серденько розвеселиться. (2)

Ой вийди, вийди, серденько Галю,

Серденько, рибонько, дорогий кришталю! (2)

Ой вийди, вийди, не бійсь морозу -

Я твої ніженьки в шапочку вложу. (2)

Через річеньку, через болото

Подай рученьку, моє золото! (2)

Через річеньку, через биструю

Подай рученьку, подай другую! (2)

Ой біда, біда, який я вдався,-

Брів через річеньку, та не вмивався. (2)

Ой завернуся та умиюся,

На свою милую хоч подивлюся. (2)

"Ой не вертайся та не вмивайся,

Ти ж мені, серденько, й так сподобався (2)

Ой там криниця під перелазом -

Вмиємось, серденько, обоє разом. (2)

Моя хустина шовками шита,

Утремось, серденько, хоч буду бита. (2)