КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

1. Безпосередній об’єкт цього злочину — мир між державами і народами. Генеральна Асамблея ООН ще в 1947 р. осудила пропаганду війни, а в Декларації про право народів на мир від 12 листопада 1984 р. проголосила, що народи нашої планети мають священне право на мир. Збереження цього права і сприяння його здійсненню визнається одним із основних обов’язків кожної держави.

2. Предмет злочину — матеріали із закликами до агресивної війни або до розв’язування воєнного конфлікту (друкована і рукописна продукція, аудіо- і відеокасети, дискети, лазерні диски та інші матеріальні носії інформації).

3. Об’єктивну сторону цього злочину характеризують альтернативні дії:

1) публічні заклики до агресивної війни або розв’язування воєнного конфлікту, 2) виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій, 3) розповсюдження таких матеріалів.

4. Визначення агресії дано у резолюції XXIX сесії Генеральної Асамблеї 00Н від 14 грудня 1974 р. Під агресією слід розуміти застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави або будь-яким іншим чином, що несумісний зі Статутом 00Н. Свідченням агресії, як правило, є таке застосування збройних сил державою першою. Встановлення наявності акту агресії входить до повноважень Ради Безпеки О ОН.

Актом агресії може визнаватися будь-яке із таких діянь: 1) вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка воєнна окупація, яка є результатом такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її; 2) бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; 3) блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави; 4) напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили чи морські та повітряні флоти іншої держави; 5) застосування збройних сил однієї держави, що перебувають на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, на порушення умов, передбачених угодою, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після закінчення дії угоди; 6) дії держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалась цією іншою державою для вчинення акту агресії проти третьої держави; 7) засилання державою або від імені держави озброєних банд, груп і регулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це рівнозначно переліченим вище актам, або її значна участь в них.

Наведений перелік актів агресії, передбачений у резолюції Генеральної Асамблеї 00Н від 14 грудня 1974 р., не є вичерпним. Рада Безпеки 00Н може визначити, що інші акти є агресією відповідно до положень Статуту О ОН.

У Законі України «Про оборону України» у редакції від 5 жовтня 2000 р. збройна агресія визначена як застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України та наведено перелік актів збройної агресії, який є аналогічний названому вище (ВВР. — № 49. — Спг. 420).

5. Агресивна війна і воєнний конфлікт є видами агресії. Агресивна війна вирізняється масштабністю дій, поєднанням використання збройних сил з іншими засобами боротьби (зокрема, економічними, дипломатичними, ідеологічними, інформаційними), постановкою та реалізацією певних політичних завдань: захоплення чужої території, поневолення, звернення в рабство чи пограбування іншого народу тощо. Воєнний конфлікт характеризується використанням збройних сил для вирішення певних спірних питань між державами, наприклад, щодо кордону між ними. Про поняття «розв’язування воєнного конфлікту» див. коментар до ст. 437 КК.

6. У статті 436 КК йдеться про заклики до агресивної війни або до розв’язування воєнного конфлікту між Україною та іншою державою, або лише між третіми державами. Для кваліфікації цього злочину не має значення, яка саме держава закликається до вчинення акту агресії. Публічними визнаються заклики, які повідомляються багатьом особам у їх присутності або із застосуванням технічних засобів масового інформування (наприклад, виступ по радіо чи телебаченню).

7. Поняттям «виготовлення» охоплюються первинне створення матеріалів, внесення змін до них, а також їх розмноження для розповсюдження.

8. Розповсюдження матеріалів — будь-яке їх відчуження іншим особам або розміщення для самостійного ознайомлення з ними (наприклад, розклеювання листівок і плакатів, розміщення в Інтернеті).

9. Цей злочин вважається закінченим, коли вчинена будь-яка із зазначених у ст. 436 КК дій.

10. Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом. Для виготовлення матеріалів обов’язкова мета їх розповсюдження.

11. Суб’єкт злочину — будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

Стаття 437. Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни

1. Планування, підготовка або розв’язування агресивної війни чи воєнного конфлікту, а також участь у змові, що спрямована на вчинення таких дій, —

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.

2. Ведення агресивної війни або агресивних воєнних дій —

карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

1. Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни — це особливо тяжкий злочин, основні ознаки якого були закріплені ще в Статутах Міжнародного воєнного трибуналу в Нюрнбергу 1945 р. та Міжнародного воєнного трибуналу в Токіо 1946 р.

Безпосередній об’єкт цього злочину — мир між державами та народами.

2. Об’єктивну сторону злочину характеризують: за ч. 1 ст. 437 КК — планування, підготовка або розв’язування агресивної війни чи воєнного конфлікту, а також участь у змові, що спрямована на вчинення таких дій; за ч. 2 ст. 437 КК — ведення агресивної війни або агресивних воєнних дій.

3. Агресивну війну і воєнний конфлікт слід розуміти так само, як і у ст. 436 КК (див. коментар до цієї статті). Для кваліфікації цього злочину не має значення, чи була війна офіційно оголошена, чи ні.

4. Планування означає розробку системи чи сукупності дій, окремих дій чи операцій, стратегії і (або) тактики злочинних дій, які планується вчинювати в майбутньому: а) при підготовці, розв’язуванні, веденні агресивної війни; б) при підготовці, розв’язуванні воєнного конфлікту, веденні агресивних воєнних дій. Наприклад, розробка плану «Барбаросса» про напад Німеччини на Радянський Союз.

5. Підготовка може полягати у нарощуванні збройних сил, їх спеціальному навчанні, передислокації; накопиченні запасів зброї, боєприпасів, горючих матеріалів; проведенні розвідувальних заходів, спеціальній ідеологічній підготовці населення та в іншому створенні умов для розв’язування і ведення агресивної війни або розв’язування воєнного конфлікту, ведення агресивних воєнних дій (наприклад, створення при підготовці Німеччини до Другої світової війни спеціальних підрозділів для масового вбивства людей). Підготовка може включати в себе розповсюдження дезінформації з метою утаємничити інші підготовчі дії.

6. Під розв’язуванням слід розуміти дії, безпосередньо спрямовані на реалізацію плану про початок агресивної війни чи воєнного конфлікту. Вони полягають у створенні або інсценуванні конфліктної ситуації або конкретного приводу, провокації противника на початок дій з використанням зброї тощо (наприклад, організація переодягання німецьких солдат у форму поляків та їх уявного нападу на Німеччину у 1939 р.).

7. Участь у змові означає: а) участь у досягненні попередньої домовленості кількох осіб (суб’єктів злочину) щодо спільних дій, спрямованих на досягнення загальної мети — планування, підготовку або розв’язування агресивної війни чи воєнного конфлікту, б) приєднання до такої домовленості після її досягнення іншими особами. На практиці така змова переважно призводить до створення організованих груп чи злочинних організацій, а приєднання до змови виявляється у входженні до них та подальшій участі в них.

8. Веденням агресивної війни або агресивних воєнних дій визнаються управлінські дії з реалізації агресивних планів, зокрема, загальне керівництво всіма задіяними у війні чи у воєнному конфлікті силами, керівництво збройними силами або проведенням військових операцій тощо. Ці дії вчинюються після того, як агресивна війна чи воєнний конфлікт уже розв’язані, і можуть включати в себе внесення змін до плану війни чи воєнного конфлікту, створення нових планів ведення розпочатої війни чи воєнних дій.

9. Цей злочин вважається закінченим, коли особа вчинила будь-яке із зазначених у ст. 437 КК діянь.

10. У разі вчинення особою декількох діянь, передбачених різними частинами ст. 437 КК, слід враховувати їх співвідношення. В частині 1 ст. 437 КК йдеться про попередню злочинну діяльність (готування та замах) щодо злочину, передбаченого ч. 2 ст. 437. Тому, наприклад, якщо особа брала участь у плануванні чи підготовці агресивної війни, а згодом — в її веденні, то злочин слід кваліфікувати тільки за ч. 2 ст. 437 КК. При призначенні покарання враховуються і попередні злочинні діяння.