КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

Характер і задачі бойового чергування (бойової служби), правила їх несення, конкретні функціональні обов’язки кожної особи, що входить до складу чергового підрозділу, визначаються Статутом, положеннями, настановами, інструкціями, наказами, які видаються з врахуванням особливостей несення цієї спеціальної служби у тих чи інших військах. Тому, враховуючи це, при розслідуванні кожної кримінальної справи, пов’язаної з обвинуваченням у порушенні статутних правил несення бойового чергування (бойової служби), необхідно з’ясовувати особливості служби даного підрозділу і встановлювати, у чому конкретно виявляється порушення, і в яких актах передбачені правила несення служби.

2. Об’єктивна сторона злочину — порушення статутних правил шляхом невиконання або недбалого виконання військовослужбовцем як загальних вимог до бойового чергування, встановлених для чергового підрозділу, так і своїх спеціальних, функціональних обов’язків. Порушення може виявлятися як у дії, так і в бездіяльності. Наприклад, самовільне залишення позиційного району, вживання під час чергування спиртних напоїв, пошкодження бойової техніки і технічних засобів зв’язку, допуск на пост сторонніх осіб, порушення правил використання спеціальної апаратури, самовільне виключення її, неуважність, невиконання команд, несвоєчасне оповіщення про наближення цілі, несвоєчасне вжиття заходів до її знищення та ін.

Найчастіше порушення скоюються внаслідок особистої недисциплінованості і відсутності належної відповідальності за виконання бойової задачі та у зв’язку з недоліками в організації несення служби, контролю за особовим складом. У випадках порушення правил з необережності можуть бути з’ясовані факти професійної непридатності, недостатньої спеціальної підготовки, відсутності досвіду, навиків, прийомів при роботі на складній апаратурі, неуважності і недбалості при виконанні функціональних обов’язків та ін.

З’ясування усіх обставин, які сприяли скоєнню злочину, має велике значення для встановлення рівня відповідальності винного і вжиття заходів щодо попередження порушень правил несення бойового чергування.

3. Суб’єктивна сторона злочину передбачає порушення статутних правил як умисно, так і необережно. Якщо зазначені порушення спричинили тяжкі наслідки, то суб’єктивна сторона злочину може бути необережною або мати непрямий умисел щодо наслідків. Злочин, метою якого було спричинення шкоди безпеці України, повинен бути кваліфікований за статтями розділу І Особливої частини КК («Злочини проти основ національної безпеки України»).

4. Суб’єктом зазначеного злочину може бути особа, яка входить до складу підрозділів, частин, бойових обслуг, чергових змін, екіпажів, постів. До несення бойового чергування (бойової служби) залучаються військовослужбовці строкової і контрактової служби, прапорщики, мічмани та офіцери.

Наказом командування у кожному випадку визначається склад, термін несення бойового чергування і рівень бойової готовності того чи іншого чергового підрозділу. Якщо на бойовому чергуванні знаходиться підрозділ у повному складі, то за порушення статутних правил його несення до кримінальної відповідальності може бути притягнуто будь-якого військовослужбовця, що входить до складу бойової обслуги. У тих випадках, коли несення бойового чергування безпосередньо покладено лише на чергову зміну або скорочену бойову обслугу, здатних самостійно виконувати бойову задачу, то суб’єктом злочину можуть бути визнані тільки особи, які входять до складу чергової зміни або скороченої бойової обслуги. При цьому не має значення, чи вчинено порушення під час безпосереднього обслуговування бойової техніки і апаратури, чи під час перебування у зміні, що відпочиває.

Відповідальність за ст. 420 КК може мати місце незалежно від того, на якому рівні готовності перебував черговий підрозділ, у якому скоєно порушення статутних правил бойового чергування (бойової служби).

5. У частині 2 ст. 420 КК передбачена відповідальність за порушення статутних правил несення бойового чергування, що спричинило тяжкі наслідки. Ними можуть вважатися проникнення у повітряну або у морську територію країни відповідно літаків, кораблів іноземних держав, загибель людей, виведення з ладу бойової техніки, що призвело до зриву або значних труднощів у виконанні бойової задачі.

6. Злочин, визначений ст. 420 КК, передбачає наявність порушення військовослужбовцем покладених на нього спеціальних обов’язків щодо несення бойового чергування. Тому, якщо військовослужбовець, перебуваючи на бойовому чергуванні, допустить злочинне порушення загальних вимог військової служби, не пов’язаних зі спеціальними правилами несення бойового чергування, скоєне ним не може кваліфікуватися за названою статтею.

Коли поряд з порушенням статутних правил несення бойового чергування вчиняються інші злочини (ухилення від служби, умисне знищення або пошкодження військового майна тощо), то злочинні дії потрібно кваліфікувати за сукупністю, оскільки винний одночасно посягає на різні об’єкти.

За названою статтею повинні кваліфікуватись і дії осіб, які порушили правила вахтової служби на кораблі, що виконує бойове чергування.

7. Скоєння злочину в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, передбачене ч. З ст. 420 КК, становить велику суспільну небезпеку і для кваліфікації дій за ч. З ст. 420 КК не мають значення наслідки. Про воєнний стан та бойову обстановку див. коментар до ст. 401 КК.

Стаття 421. Порушення статутних правил внутрішньої служби

1. Порушення особою, яка входить у добовий наряд частини (крім варти і вахти), статутних правил внутрішньої служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, запобігання яким входило в обов’язки даної особи, —

карається триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, —

карається позбавленням волі на строк до п’яти років.

1. Об’єктом злочину, що охоплюється цією статтею, є встановлений порядок несення внутрішньої служби добовим нарядом.

Внутрішня служба — це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців і здійснюються з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, що забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров’я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань (статті 5, 6 Статуту внутрішньої служби).

Внутрішня служба організовується відповідно до «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України», «Корабельного статуту ВМС України», а також затверджених Міністром оборони України порадників і положень, що регламентують обов’язки посадових осіб, не передбачені цими статутами.

Для підтримання внутрішнього порядку, для охорони особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, приміщень і майна військової частини (підрозділу), контролю за станом справ у підрозділах і своєчасного вжиття заходів для запобігання правопорушенням, а також для виконання інших обов’язків внутрішньої служби призначається добовий наряд (ст. 267 Статуту внутрішньої служби).

2. Об’єктивна сторона цього злочину складається з порушення статутних правил внутрішньої служби, які можуть бути порушені як у результаті дій, так і бездіяльності; настання тяжких наслідків, запобігання яким входило в обов’язки наряду, та причинного зв’язку між ними. У даному випадку тяжкими наслідками можуть бути визнані наслідки, якими заподіяна шкода об’єктам, що охороняються добовим нарядом (наприклад, розкрадання або пошкодження військового майна, ввіреного під охорону наряду, проникнення до підрозділу, на територію частини або парку сторонніх осіб, крадіжка автотранспортних засобів та ін.). Диспозиція ст. 421 КК є бланкетною, тому при вирішенні питання про притягнення військовослужбовця до кримінальної відповідальності необхідно встановлювати, які саме норми Статуту внутрішньої служби порушені винним.

3. Суб’єктивна сторона злочину може характеризуватися як навмисною, так і необережною формами вини.

4. Суб’єктом злочину є особа, яка входить до складу добового наряду (за винятком варти, вахти і патруля).

Склад добового наряду оголошується наказом по військовій частині. Відповідно до Статуту внутрішньої служби добовий наряд військової частини призначається у такому складі: черговий частини; помічник чергового частини; черговий підрозділ; черговий і днювальні парку, а також механіки-водії (водії) чергових тягачів; черговий фельдшер або санітарний інструктор і днювальні медичного пункту; черговий і помічники чергового контрольно-пропускного пункту; черговий їдальні та робітники їдальні; черговий штабу частини та посильні; черговий сигналіст; пожежний наряд; водії чергових автомобілів, черговий роти (гуртожитку); днювальний роти (гуртожитку); крім того, замість чергових рот у деяких батальйонах залежно від їх чисельності та умов розміщення за рішенням командира військової частини може призначатися черговий батальйону, а в підрозділах забезпечення у разі їх спільного розміщення — черговий цих підрозділів. Щоденно наказом по частині призначаються черговий частини, помічник чергового частини, начальник варти, черговий парку, черговий підрозділ, а також підрозділи, від яких виділяються добовий наряд частини й особовий склад для виконання нарядів на роботи (статті 268, 270, 271 Статуту внутрішньої служби).