КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

7. Способи перешкоджання можуть бути різними — насильство, обман, погрози, підкуп або інші.

Насильство полягає в завданні побоїв, спричиненні тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості, зв’язуванні тощо. Якщо таке насильство утворює більш тяжкий злочин (наприклад, тяжке тілесне ушкодження або незаконне позбавлення волі), кваліфікація настає за сукупністю злочинів — статті 157, 121 або 146 КК.

Обман як спосіб перешкоджання здійсненню громадянами своїх виборчих прав може мати два різновиди. Активний обман полягає в завідомому введенні потерпілого в оману шляхом повідомлення йому неправдивих відомостей щодо обставин, пов’язаних з виборами (наприклад, щодо особи кандидата в депутати, часу, місця проведення виборів тощо), в наданні неправдивих документів або вчиненні інших активних дій, які створюють у громадянина помилкове уявлення про кандидата в народні депутати або в Президенти України.

Пасивний обман (бездіяльність) може виявлятися в замовчуванні юри-дично значущих фактичних обставин, повідомити про які винна особа була зобов’язана, наприклад, як член виборчої комісії або комісії з проведення референдуму.

Погроза — це залякування застосуванням фізичного насильства як до потерпілої особи, так і до її близьких, знищенням їх майна, поширенням ганебних відомостей про них тощо. Наприклад, шляхом погрози поширення ганебних відомостей винний примушує кандидата в депутати зняти свою кандидатуру.

Підкуп являє собою передачу особі грошей, інших цінностей, надання яких-небудь переваг, пільг майнового характеру, будь-яких послуг як винагороду за зміну свого волевиявлення в участі у виборах або за відмову від такої участі. Підкуп, вчинений стосовно службової особи, за наявності до того інших підстав, слід розцінювати як давання хабара і додатково кваліфікувати за ст. 369 КК.

Інший спосіб перешкоджання — це будь-які протидії вільному здійсненню громадянином свого конституційного права обирати чи бути обраним.

Наприклад, ненадання приміщення для зборів виборців або неповідомлення про зміну часу зустрічі з кандидатом, необгрунтована відмова депутату виступити по телебаченню зі своєю програмою тощо.

8. Злочин вважається закінченим з моменту перешкоджання, тобто здійснення протиправного впливу на свідомість потерпілої особи, незалежно від того, чи досяг винний бажаного результату під час виборів, чи ні.

9. Суб’єктивна сторона даного злочину передбачає прямий умисел. Мотив діяння для кваліфікації значення не має.

10. Суб’єкт злочину — загальний, будь-яка особа, що досягла 16-річного віку.

11. Кваліфікуючими ознаками даного злочину закон визнає вчинення його: а) за попередньою змовою групою осіб; б) членом виборчої комісії;

в) іншою службовою особою з використанням влади або службового становища (ч. 2 ст. 157 КК), а особливо кваліфікуючою ознакою — вплив на результати голосування або виборів.

Поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. у коментарі до ст. 28 КК.

Здійснення перешкоджання членом виборчої комісії підвищує суспільну небезпечність злочину, оскільки член виборчої комісії є особою, що безпосередньо забезпечує законний порядок проведення виборів і має реальну можливість впливати на їх хід. Членом виборчої комісії є особа, яка відповідно до виборчого законодавства включена до складу дільничної, Окружної чи Центральної виборчої комісії. Так, наприклад, відповідно до ст. 23 розділу II Закону «Про вибори депутатів місцевих рад і сільських, селищних і міських голів» членом виборчої комісії може бути громадянин України, що має виборчі права і постійно проживає чи працює на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і включається до складу виборчої комісії сільською, селищною, міською радою.

12. Обов’язковою умовою кваліфікації даного злочину за ознакою вчинення його членом виборчої комісії або іншою службовою особою є використання влади або службового становища такими особами при перешкоджанні здійсненню громадянами їх виборчих прав. Наприклад, такі діяння можуть полягати у відмові громадянину в реєстрації його кандидатом в депутати, ненаданні кандидату приміщення для проведення передвиборних заходів, наданні переваг чи навпаки обмеженні прав кандидата порівняно з іншими тощо.

Якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки або були пов’язані із перевищенням влади або службових повноважень, то вони потребують додаткової кваліфікації за статтями, що передбачають відповідальність за злочини у сфері службової діяльності (за частинами 2 чи 3 статей 364 або 365 КК).

Перешкоджання, яке реально вплинуло на результати голосування або виборів, має місце там, де це, наприклад, вплинуло на кількість виборців, які взяли участь у голосуванні, кількість голосів, поданих за кожного кандидата тощо. Для наявності даної кваліфікуючої ознаки необов’язково, щоб вибори були визнані недійсними або такими, що не відбулися.

Стаття 158. Неправомірне використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів

1. Видача членом виборчої комісії виборчого бюлетеня будь-якій особі з метою надання їй можливості проголосувати за іншу особу або проголосувати більше ніж один раз у ході голосування, видача виборчого бюлетеня особі, не внесеній до списку виборців на виборчій дільниці, або видача заповненого виборчого бюлетеня, а також незаконна передача іншій особі незаповненого виборчого бюлетеня, —

карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Підлог, тобто виготовлення виборчого документа невстановленого зразка чи виготовлення у спосіб, не передбачений законом, внесення до виборчого документа завідомо неправдивих відомостей або будь-яка інша його підробка, а так само використання завідомо підробленого виборчого документа чи виготовленого у спосіб, не передбачений законом, —

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені членом виборчої комісії або іншою службовою особою, а так само завідомо неправильний підрахунок голосів або завідомо неправильне встановлення чи оголошення результатів виборів, —

караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 15.05.2003 р. № 744-ІУ)

1. Суспільна небезпечність даного злочину полягає в тому, що він посягає на виборчі права громадян, а також встановлений Законом України «Про вибори народних депутатів України» (ВВР. — 2001. — № 51—52. — Ст. 265) порядок голосування та порядок підрахунку голосів і оголошення результатів виборів.

Предметом даного злочину є передбачені законодавством про вибори виборчі документи, тобто документи, що дають виборцю право брати участь у голосуванні. До таких документів, зокрема, належать: списки виборців, виборчі бюлетені, протоколи дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, заяви кандидатів про згоду балотуватися, протоколи результатів голосування, посвідчення кандидатів в народні депутати України або їх довірених осіб тощо.

2. Об’єктивна сторона даного злочину може виявлятися в таких формах:

1) неправомірному використанні виборчих бюлетенів; 2) в підлогу виборчих документів; 3) завідомо неправильному встановленні чи підрахунку голосів або завідомо неправильному оголошенні результатів виборів.

3. Неправомірне використання виборчих бюлетенів — це перша форма даного злочину, передбачена в ч. 1 ст. 158 КК, Вона має місце в таких випадках: а) при видачі членом виборчої комісії виборчого бюлетеню будь-якій особі з метою надання їй можливості проголосувати за іншу особу або проголосувати більше одного разу в процесі голосування; б) при видачі виборчого бюлетеня особі, не внесеній до списку виборців на виборчій дільниці;

в) при видачі заповненого виборчого бюлетеня; г) при незаконній передачі іншій особі незаповненого виборчого бюлетеня.

Для наявності об’єктивної сторони даного злочину не має значення, яка саме особа і замість кого одержала виборчий документ для голосування. Згідно зі ст. 66 Закону України «Про вибори народних депутатів України» виборчі бюлетені видаються виборцям лише на підставі списку виборців та за умови пред’явлення виборцем документа, що засвідчує його особу, наприклад, паспорта громадянина України. Забороняється передача виборцем свого виборчого бюлетеню іншим особам, а також отримання незаповненого виборчого бюлетеню від інших осіб. Виборець, який не може внаслідок фізичних вад самостійно опустити бюлетені до виборчої скриньки, може з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії доручити зробити це іншій особі, крім членів виборчої комісії, кандидатів у депутати, їх довірених осіб, уповноважених осіб партій, офіційних спостерігачів тощо.