КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

3. Характер та обсяг повноважень, а також порядок їх реалізації визначаються службовою компетенцією особи, яка закріплена у різних законах, статутах, положеннях, інструкціях, наказах, правилах та інших нормативних актах. Тому для вирішення питання про те, чи виходять вчинені службовою особою в даній обстановці дії за межі тих прав і повноважень, які надані їй за службою, необхідно з’ясувати, яким нормативним актом вони регулюються і які саме положення цього акта були порушені діями винного у конкретному випадку. Однак, якщо службова особа явно перевищує свої службові повноваження у стані крайньої необхідності, то відповідальність за ст. 365 КК виключається, якщо дотримані вимоги ст. 39 КК (див. коментар до ст. 39 КК). Питання про відповідальність службової особи, яка перевищує свої службові повноваження в силу наказу або розпорядження, які були отримані від вищестоящої службової особи, вирішується з урахуванням вимог, що містяться у ст. 41 КК (див. коментар до ст. 41 КК).

4. Конкретні дії службової особи, яка перевищує свої службові повноваження, можуть бути різноманітними. Однак всі вони можуть бути зведені до кількох, найбільш характерних для цього злочину форм (способів) їх здійснення і являють собою вчинення службовою особою дій, які: а) входять до компетенції будь-якої іншої (але не цієї) службової особи; б) хоча й могли бути вчинені цією службовою особою, але лише за наявності особливих і відсутніх у даному випадку обставин (в особливих випадках, за особливих умов, в особливій обстановці, з особливого дозволу та в особливому порядку); в) вчинені одноосібне, тоді як могли бути вчинені тільки колегіально; г) ніхто не може дозволити і на вчинення яких жодна службова особа та за жодних обставин не уповноважена.

5. Перевищення службових повноважень за ч. 1 ст. 365 КК визнається закінченим злочином при заподіянні наслідків у вигляді істотної шкоди правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним, громадським інтересам або інтересам юридичних осіб. Відсутність таких наслідків свідчить або про вчинення службового проступку, або про готування чи замах на злочин, передбачений ч. 1 ст. 365 КК (див. пункти 4, 6—12, 16 коментарю до Розділу XVII).

6. З суб’єктивної сторони перевищення службових повноважень характеризується умисною або змішаною формою вини. Вказівка закону (ч. 1 ст. 365 КК) на явний вихід за межі прав чи повноважень означає, що службова особа усвідомлює очевидність та безперечність такого виходу і, отже, діє з прямим умислом. Щодо наслідків вчинених дій можлива будь-яка форма вини — як умисна, так і необережна. У цілому злочин, передбачений ст. 365 КК, є умисним. Мотиви та цілі вчинення таких дій можуть бути різними і на кваліфікацію злочину не впливають.

7. За частиною 2 ст. 365 КК відповідальність настає за умови, якщо перевищення службових повноважень супроводжувалося: а) насильством;

б) застосуванням зброї; в) болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями. Отже, відповідальність за ч. 2 ст. 365 КК настає за умови, якщо злочин, по-перше, містить всі ознаки перевищення службових повноважень (вчинення активних дій, які явно виходять за межі повноважень службової особи та заподіюють істотну шкоду) і, по-друге, вчиняється або певним способом (насильство чи болісні і такі, що ображають гідність потерпілого, дії), або за допомогою певних знарядь — зброї.

8. Насильство при перевищенні службових повноважень може бути як фізичним, так і психічним. Фізичне насильство полягає в незаконному позбавленні волі, завданні удару, побоїв, легких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень, вчиненні дій, що мають характер мордування (ч. 2 ст. 126 КК) або катувань (ч. 1 ст. 127 КК), а психічне насильство — у створенні реальної погрози застосування насильницьких дій щодо потерпілого чи його близьких.

9. Якщо фізичне насильство при перевищенні службових повноважень виявилося в умисному заподіянні смерті, то дії винного слід кваліфікувати за ч. З ст. 365 КК як такі, що спричинили тяжкі наслідки і за відповідними статтями, які передбачають відповідальність за умисне вбивство (статті 112, 115, 348, 379, 400 та 443 КК). Необережне заподіяння смерті охоплюється ч. З ст. 365 КК і додаткової кваліфікації не потребує.

10. Питання про кваліфікацію перевищення службових повноважень, яке супроводжувалося заподіянням умисних тяжких тілесних ушкоджень, повинно вирішуватися диференційовано. Якщо відповідальність за такі ушкодження передбачена ст. 121 КК, то їх заподіяння при перевищенні службових повноважень розглядається як настання тяжких наслідків, повністю охоплюється ознаками ч. З ст. 365 КК і додаткової кваліфікації не потребує. Якщо ж відповідальність за умисні тяжкі тілесні ушкодження встановлена у частинах третіх статей 345, 346, 350, 377 та 398 КК, то їх заподіяння при перевищенні службових повноважень являє собою вчинення більш тяжкого злочину, який підлягає кваліфікації за сукупністю з ч. З ст. 365 КК. Необережне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень кваліфікується лише за ч. З ст. 365 КК.

11. Умисне вбивство або умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене службовою особою при перевищенні меж необхідної оборони, заходів, необхідних для затримання злочинця, підлягає кваліфікації лише за статтями 118 або 124 КК (див. Збірник… — С. 250, а також коментар до статей 36, 38, 118 та 124 КК). Якщо умисне вбивство або тяжкі тілесні ушкодження при перевищенні службових повноважень вчинені в стані сильного душевного хвилювання, то діяння службової особи підлягає кваліфікації лише за ст. 116 або ст. 123 КК.

12. Якщо перевищення службових повноважень призвело до самогубства потерпілого чи мало своїм результатом замах на нього (ст. 120 КК), то дії винного кваліфікуються тільки за ч. З ст. 365 КК як такі, що спричинили тяжкі наслідки.

13. Якщо при перевищенні службових повноважень фізичне насильство виявилося у застосуванні катувань, відповідальність за які встановлена у ч. 1 ст. 127 КК, то дії винного кваліфікуються лише за ч. 2 ст. 365 КК. Однак якщо насильство у вигляді катувань містить ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК, то дії службової особи повинні кваліфікуватися за сукупністю злочинів — за ч. 2 ст. 127 КК та ч. 2 ст. 365 КК, оскільки вчинене у цьому випадку є, з одного боку, більш тяжким злочином, ніж передбачений у ч. 2 ст. 365 КК, а з іншого — не тягне за собою тяжких наслідків, передбачених у ч. З ст. 365 КК.

14. Якщо при перевищенні службових повноважень насильство виявилося у незаконному позбавленні особи волі, відповідальність за яке передбачена частинами 1 або 2 ст. 146 КК, то дії службової особи повністю охоплюються ознаками ч. 2 ст. 365 КК, а при незаконному позбавленні волі, яке спричинило тяжкі наслідки, — кваліфікуються за ч. З ст. 365 КК. Позбавлення волі у вигляді завідомо незаконного затримання, приводу або арешту є спеціальним видом перевищення влади, яке заподіює шкоду інтересам правосуддя і кваліфікується тільки за ст. 371 КК (див. коментар до ст. 371 КК).

15. Під зброєю, застосування якої кваліфікується за ч. 2 ст. 365 КК, слід розуміти предмети, призначені для ураження живої цілі. По-перше, сюди відносяться ті види вогнепальної або холодної зброї, відповідальність за незаконне поводження з якими встановлена у ст. 263 КК (ВВСУ. — 2002. — № 4. — С. 2—8 вкладки). По-друге, до зброї, зазначеної у ч. 2 ст. 365 КК, судова практика також відносить й інші її види та зразки, які також призначені для ураження живої цілі: мисливська гладкоствольна зброя, спортивна, газова, пневматична тощо (Збірник… — С. 250). Проте щодо до ч. 2 ст. 365 КК не можуть визнаватися зброєю: а) стартові, сигнальні пістолети, петарди та інші імітаційно-піротехнічні і освітлювальні засоби; б) предмети, що мають господарсько-побутове призначення (сокира, столовий ніж, викрутка); в) предмети, пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень або такі, що підібрані на місці вчинення злочину (ціпок, камінь); г) предмети, віднесені законодавством до спеціальних засобів (гумовий кийок, газовий балончик). Застосування зазначених засобів при перевищенні влади чи службових повноважень може кваліфікуватися за ч. 2 ст. 365 КК лише як застосування насильства або за ч. З ст. 365 КК за умови, якщо використання таких предметів спричинило тяжкі наслідки.

16. Якщо службова особа використовує для перевищення службових повноважень ту зброю, якою вона володіє незаконно, то її дії слід додатково кваліфікувати за статтями 262 або 263 КК. У тих випадках, коли винний застосовує предмет, який лише імітує зброю (макет пістолета), то його дії повинні бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 365 КК як перевищення службових повноважень без кваліфікуючих ознак.

17. Під застосуванням зброї закон розуміє як фактичне використання її уражаючих властивостей для фізичного впливу на потерпілого, так і психічний вплив шляхом погрози заподіяння зброєю шкоди життю або здоров’ю потерпілого за умови, якщо в останнього є реальні підстави побоюватися реалізації цієї погрози.