КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

11. Хімічні речовини, що становлять підвищену небезпеку для оточення, — це хімічні речовини, безпосередня чи опосередкована дія яких може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і (чи) завдати шкоди довкіллю (наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства аграрної політики України, Міністерства економіки України і Міністерства екології та природних ресурсів України від 27 березня 2001 р. № 173/82/64/122 (ОВУ. - 2001. -№ 15. -Ст. 681).

12. Біологічні речовини, матеріали, що становлять підвищену небезпеку для оточення, це «біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо)» (абз. 4 ст. 1 Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18 січня 2001 р. № 2245-ПІ (ОВУ. - 2001. - № 7. - Ст. 268).

13. Вибухонебезпечними вважаються матеріали (речовини) — хімічні сполуки або суміші речовин, здатні до вибуху (швидкого самопоширюваного перетворення з виділенням великої кількості тепла та утворенням газів) (ст. 1 Гірничого Закону України від 6 жовтня 1999 р. № 1127-ХІУ (ОВУ. — 1999. — № 43. — Ст. 2125); п. 13.1 наказу МВС «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» від 21 серпня 1998 р. № 622 (ОВУ. - 1998. - № 42. - Ст. 1574).

14. Об’єктивна сторона злочину полягає у нападі на об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення. Про поняття нападу див. коментар до ст. 257 КК.

15. Злочин з формальним складом. Він є закінченим з моменту нападу на об’єкт, на якому виготовляються, зберігаються, використовуються або якими транспортуються предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення, незалежно від того, чи вдалося винному його захопити, пошкодити чи знищити.

16. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. 17- Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони злочину є спеціальна мета — захоплення, пошкодження або знищення об’єктів, на яких виготовляються, зберігаються використовуються або якими транспортуються предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення.

18. Під захопленням цих об’єктів необхідно розуміти зайняття всієї або частини території вказаних об’єктів.

19. Поняття пошкодження та знищення об’єктів аналогічні відповідним поняттям пошкодження та знищення майна (див. коментар до ст. 194 КК).

20. Напад на об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення, з метою терористичного акту, утворює сукупність злочинів, передбачених статтями 261 і 258 КК.

21. Суб’єктом злочину може бути будь-яка особа, якій виповнилося 16 років.

Стаття 262. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем

1. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства —

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також заволодіння предметами, що перелічені в частині першій цієї статті, шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем —

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

3. Дії, передбачені частинами першою чи другою цієї статті, якщо вони вчинені організованою групою, розбій з метою викрадення вогнепальної зброї (крім’гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або радіоактивних матеріалів, а також вимагання цих предметів, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров’я, —

караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна.

1. Підвищена суспільна небезпечність цього злочину пояснюється тим, що з використанням незаконно вилучених вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин часто вчинюються тяжкі і особливо тяжкі злочини проти найвищих соціальних цінностей: життя, здоров’я, недоторканності та безпеки людей. Тому успішна боротьба з цими злочинами має важливе значення як для охорони громадської безпеки, так і для запобігання іншим більш тяжким злочинам.

2. Предмет злочину — вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської), бойові припаси, вибухові речовини, вибухові пристрої та радіоактивні матеріали. Вони можуть бути як саморобними, так і виготовленими промисловим способом.

3. Основною характерною ознакою цих предметів є їх призначення — ураження живої цілі, знищення чи пошкодження оточуючого середовища (п. З постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» від 26 квітня 2002 р. № 3 (ЮВУ. - 2002. - 29 червня-5 липня. - № 26(366). Тому ці предмети мають бути придатними для використання за своїм цільовим призначенням.

4. У випадках, коли для вирішення питання про те, чи є відповідні предмети зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями або радіоактивними матеріалами, а також для з’ясування їх придатності до використання за цільовим призначенням, потрібні спеціальні знання, у справі слід призначити експертизу з проведенням її у відповідних експертних установах. Для з’ясування лише придатності предмета до використання за цільовим призначенням достатньо участі спеціаліста (п. 10 зазначеної Постанови ПВСУ).

5. Якщо винна особа незаконно заволоділа непридатними до використання вогнепальною зброєю, бойовими припасами або їх частинами чи деталями, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями, помилково вважаючи їх такими, що можуть бути використані за призначенням, вчинене належить розцінювати як замах на заволодіння цими предметами і кваліфікувати за ст. 15 та відповідною частиною ст. 262 КК (абз. 1 п. 23 зазначеної Постанови ПВСУ).

6. Незаконне заволодіння завідомо несправною вогнепальною зброєю (наприклад, учбовою) і приведення її в придатний до використання за призначенням стан необхідно кваліфікувати як заволодіння чужим майном та незаконне виготовлення вогнепальної зброї. Так само мають кваліфікуватися дії винного й у тому разі, коли для виготовлення придатної до використання зброї частина деталей була ним викрадена, а решта виготовлена самостійно чи придбана будь-яким іншим чином (абз. 2 п. 23 зазначеної Постанови ПВСУ).

7. У разі викрадення складових частин, деталей чи вузлів, комплект яких дозволяє виготовити придатну до використання вогнепальну зброю, дії винної особи слід розцінювати як закінчений злочин і кваліфікувати за ст. 262 КК (абз. 1 п. 22 зазначеної Постанови ПВСУ).

8. Вогнепальною зброєю вважається зброя, в якій снаряд (куля, шрот тощо) приводиться в рух миттєвим звільненням хімічної енергії заряду (пороху або іншої пальної суміші) (п. 8. 2 наказу МВС України «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» від 21 серпня 1998 р. №. 622 (ОВУ. - 1998. - № 42. - Ст. 1574).

9. До вогнепальної зброї як предмета злочину, передбаченого ст. 262 КК, належать усі види бойової, спортивної, нарізної мисливської зброї, як серійно виготовленої, так і саморобної чи переробленої, для проведення пострілу з якої використовується сила тиску газів, що утворюється при згоранні вибухових речовин (пороху або інших спеціальних горючих сумішей) (абз. 1 п. 4 зазначеної Постанови ПВСУ).

10. До предмета злочину належить і перероблена зброя, тобто зброя зі зміненим калібром ствола і пристосована для стрільби некаліберними (для неї) кулями, в тому числі і обрізи із гладкоствольної мисливської зброї. Невідповідність обрізів мисливської зброї в ряді випадків може бути встановлена лише за допомогою експертного дослідження, бо незначне укорочення ствола зброї, що іноді роблять мисливці для полегшення її ваги,, не має суттєвого впливу на бойові властивості і не перетворює її в обріз.

11. Не належать до предмета злочину пневматична зброя, сигнальні, стартові, будівельні, газові пістолети (револьвери), пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, ракетниці, а також вибухові пакети й інші імітаційно-піротехнічні та освітлювальні засоби, що не містять у собі вибухових речовин і сумішей (абз. 2 п. 4 зазначеної Постанови ПВСУ).