КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

1. Суспільна небезпечність незаконного полювання визначається посяганням на встановлені правовідносини: охорона, раціональне використання та відтворення тваринного світу.

Порядок здійснення полювання визначається законами України «Про мисливське господарство та полювання» від 22 лютого 2000 р. (ВВР. — 2000. — № 18. — Ст. 132), «Про тваринний світ» від 13 грудня 2001 р.; «Про Червону книгу України» від 7 лютого 2002 р.; постановою КМ України «Про розміри компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин і рослин, занесеним до Червоної книги України» від 1 червня 1993 р. № 399; наказами Державного комітету лісового господарства України «Про затвердження розміру збору за видачу посвідчення мисливця і контрольної картки обліку добутої дичини та порушень правил полювання» від 16 квітня 1998 р. № 41, «Про затвердження Інструкції про порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин та порядок здійснення полювання на цих тварин» від 27 грудня 2000 р. № 153.

2. Об’єктом злочину є законодавче забезпечена охорона, раціональне використання і відтворення диких звірів та птахів.

3. Предметом незаконного полювання є мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, а також утримуються в напіввільних умовах або у неволі в межах угідь державних мисливських господарств, і які належать до так званого державного мисливського фонду.

Звірі та птахи, які перебувають у клітках, вольєрах, на огороджених територіях, в зоопарках, цирках або у володінні громадян, розглядаються як майно. Заволодіння ними кваліфікується як заволодіння чужим майном, а відстріл таких звірів і птахів без отримання мети володіння ними — як умисне знищення чужого майна.

Державний мисливський фонд — мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, а також утримуються в напіввільних умовах або у неволі в межах угідь державних мисливських господарств.

Мисливські тварини — дикі звірі та птахи, що можуть бути об’єктами полювання.

Мисливство — вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь.

Мисливські угіддя — ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства.

4. Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні таких дій:

1) порушення правил полювання;

2) незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду;

3) полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України.

Полювання — дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах (ст. 1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»).

До полювання прирівнюється також перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання; перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.

Право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку та одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання.

Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали дозвіл органу внутрішніх справ на право користування цією зброєю.

Документами, які надають право на полювання є: посвідчення мисливця;

щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита; дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка); відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю; паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів з відміткою про допуск до полювання у поточному році у разі їх використання під час полювання.

Добування мисливських тварин здійснюється за дозволом — ліцензією або відстрільною карткою.

За ліцензією здійснюється полювання на ведмедя, кабана, лань, оленів благородного та плямистого, козулю, лося, муфлона, білку, бабака, бобра, нутрію вільну, ондатру, куниць лісову та кам’яну, норку американську, тхора лісового. Ліцензії видаються мисливцям користувачем мисливських угідь, який отримує їх у спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання або визначеного ним органу.

За відстрільною карткою здійснюється полювання на пернату дичину, кроля дикого, зайця-русака, єнотовидного собаку, вовка та лисицю. Відстрільні картки видаються мисливцям користувачем мисливських угідь.

Ліцензії та відстрільні картки видаються мисливцям із зазначенням у них терміну та місця здійснення полювання з урахуванням лімітів добування мисливських тварин та пропускної спроможності мисливських угідь.

5. Оскільки диспозиція ст. 248 КК є бланкетною, тому правила полювання та види їх порушення визначаються Законом України «Про мисливське господарство та полювання». До незаконного полювання віднесені:

1) полювання без належного на те дозволу;

2) полювання на тварин, які не зазначені у дозволах на добування мисливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму;

3) полювання в заборонених для цього місцях (на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них; на відтворювальних ділянках; у межах населених пунктів, за винятком випадків, передбачених рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад; в угіддях, не зазначених у дозволі; на відстані ближче ніж 200 м від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей);

4) полювання в заборонений час (у недозволені для полювання строки на відповідні види тварин; у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і раніше години до його сходу);

5) полювання із застосуванням або використанням заборонених знарядь та забороненими способами (клеїв, петель, самострілів, ловчих ям; отруйних та анестезуючих принад; живих сліпих чи знівечених тварин як принади; звуковідтворювальних приладів та пристроїв; електричного обладнання для добування тварин; штучних світлових джерел, приладів та пристроїв для підсвічування мішеней, у тому числі приладів нічного бачення;

дзеркал та інших пристроїв, що осліплюють тварин; вибухових речовин; з під’їзду на автомототранспорті, також на плавучих засобах з працюючим двигуном; літаків та вертольотів; немисливської (у тому числі військової) вогнепальної, пневматичної та іншої стрілецької зброї; руйнування жител тварин, бобрових загат, гнізд птахів; газу та диму; заливання нір звірів; на тварин, які зазнають лиха (переправляються водою або по льоду, рятуються від пожежі, повені тощо); полювання з мисливськими собаками, ловчими звірами і птахами без наявності на них паспорта з допуском до полювання);

6) транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в дозволі про їх добування;

7) допускання собак у мисливські угіддя без нагляду;

8) полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання;

9) полювання на заборонених для добування тварин. Для настання відповідальності за цим злочином достатньо вчинення хоча б одного виду незаконного полювання.

6. При вирішенні питання про те, чи є шкода, заподіяна незаконним полюванням, істотною, як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в постанові «Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи» від 26 січня 1990 р. № 1, слід враховувати вартість, екологічну цінність, кількість добутого, пошкодженого чи знищеного, а також розмір шкоди, заподіяної довкіллю.

Вартість тварин при встановленні розміру шкоди визначається за спеціальними розрахунками, встановленими Законом України «Про мисливське господарство та полювання», яка обчислюється виходячи з ринкових цін на м’ясо, шкіряну, хутрову та іншу сировину вищого сорту, що діють на час відшкодування.

7. Здійснення незаконного полювання в заповідниках чи на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, тягне за собою кримінальну відповідальність за ст. 248 КК незалежно від факту настання чи ненастання шкідливих наслідків.