Сповідь студента економічного вузу - Антон Сергійович Лобутинський
Шрифт:
Интервал:
Закладка:
Після десятиліть життя на вулиці дев'ять чоловік, нарешті, покинули її. Це коштувало якихось 50 тисяч фунтів на рік плюс зарплати соціальним працівникам. Цей проект не тільки допоміг 13 бездомним, а й дозволив істотно знизити пов'язані з ними витрати – витрати поліції, судові витрати і допомогу соціальних служб, що обходилася в 400 тисяч фунтів на рік тільки для 13 бродяг. Навіть авторитетне видання «Economist» повідомило про те, що «можливо, самий дієвий спосіб витратити гроші на бездомних – просто віддати їх бездомним». [2]
Звичайні люди не вміють поводитися з грошима, ну а бідні тим більше – такою є думка переважної частини суспільства. Якби вони вміли, то чому опинилися на вулиці? Ми думаємо, що вони витрачають гроші на фаст-фуд і газовану воду замість фруктів і книг. Тому придумали безліч хитромудрих соціальних програм, з безліччю паперу і армією людей, які щось роблять, і все заради тієї допомоги, яка нікому не допомагає.
У людей з’являється вибір. Бернард Омонді, житель бідної частини Західної Кенії, працював в каменоломні майже все життя. В один прекрасний ранок він отримав 500 доларів на свій рахунок – це майже річний дохід Бернарда. Виявилося, що організація «Give Directly» проводить програму щодо безумовний виплат селянам. Вже через кілька місяців люди чинили свої будинки і відкривали дрібні підприємства. Бернард вклав свої гроші в новенький індійський мотоцикл і заробляв $ 6-9 в день візництвом. Його дохід зріс утричі з гаком. [2]
Також, в 2008 році уряд Уганди вирішив виділити 12 000 чоловік віком від 16 до 35 років по $ 400. Єдине, що вимагали від людей натомість, – надати бізнес-план. Через п’ять років доходи одержувачів, що вклалися у власну освіту і бізнес, виросли майже на 50%, а шанси отримати роботу – більш ніж на 60%.
Вчені вже пов'язують безумовні готівкові виплати зі зниженням рівнів злочинності, дитячої смертності і недоїдання, з частотою підліткової вагітності і прогулів, а також із зростанням шкільної успішності, економіки і рівноправності статей. Причина бідності, безперечно, криється у недоліку грошей і для бідного населення єдиним вирішенням проблем є безумовний дохід.
Можливо, ця ідея працює для бідних країн, можливо, вона працює в тільки певних країнах – ніхто не може бути певним, що цеq проект стане успішним на світовому рівні, коли кожна країна вирішить роздавати безкоштовні гроші. Американські та європейські економісти всіляко посилаються на автоматизацію виробництва і розвиток технологій – внаслідок чого, зникнуть багато робочих місць. І хоч прирівнювати розвиток країн невірно, так як швидкість автоматизації в тій же Мексиці або у Франції буде різною, даний розвиток подій вже набирає обертів. Все більша кількість людей залишиться не те, що без роботи – без можливості набути нових здібностей.
Але у безкоштовних грошей є один великий мінус. Вони залишаються грошима. Вони залишаються функціонувати в системі капіталізму. Тобто, ми знову розмовляємо про симптоми. І лікування одного може спричинити появу іншого. Наприклад, консервативні прихильники ідеї безумовного доходу вважають, що подібне нововведення може скоротити витрати но соціальні програми та підвищити ціни на товари та продукти. Консерватори побоюються, що безумовний дохід дуже дорого обійдеться для бюджету будь-якої країни, і, можливо, знищить в деяких людей мотивацію працювати. Ліберальна сторона вважає, що деякі роботодавці будуть використовувати безумовний дохід як причину заниженні заробітної платні.
Співзасновник «Facebook» Кріс Х’юз вважає, що ідею безкоштовних грошей необхідно втілювати в життя саме зараз. Він пропонує кожен місяць виплачувати по 500 доларів усім платникам податків з низьким та середнім доходом у вигляді податкового заліку за зароблений дохід. У цю суму також будуть враховуватись такі фактори, як вагітність, догляд за дитиною або літніми людьми, витрати на освіту. Х’юз розраховує, що за допомогою такого методу вдасться знизити рівень бідності в США на половину.
Більшість прихильників ідеї безумовного доходу наголошують на тому, що необхідно збільшувати податки для найбагатших людей світу і тих, хто заробляє більше 250 тисяч доларів за рік. Приріст капіталу також треба вважати прибутком і обкладати його податками. Таким чином, від нововведення постраждає лише багатий прошарок населення, і доходи будуть розподілятися більш рівномірно. Але чи захоче багатій віддавати 50% свого прибутку у вигляді податків? Риторичне запитання.
Наука і ресурси
Ми живемо в дивовижному світі брехні та обману. Тобто, вільної торгівлі та підприємництва. У світі, де більша частина ресурсів нашої планети витрачується прибутковими і успішними компаніями, які виробляють або непотрібні товари, або схожі товари, які різняться лише декількома деталями за задумом маркетологів. Ми маємо сотні видів автомобілів, при тому, що кожен з них працює за одним принципом. Ми маємо сотні видів чіпсів, газованої води, солодощів, кілограми одягу, тони їжі з фастфуда, гори електроніки і предметів побуту. Ми маємо сотні стартапів, які отримують в якості інвестицій сотні тисяч доларів на виробництво кухонних ножів з підсвічуваннями або спеціальних палиць для фотографій. Ми маємо індустрію розваг і сферу обслуговування, де одні люди важко працюють, практично нічого не отримуючи взамін, а інші бездумно споживають. Ми маємо величезні світи спорту, шоу-бізнесу, краси та інших непотрібних справ, якими займаються необізнані в питаннях добробуту суспільства, які заробляють за один день більше, ніж деякі люди за все своє життя. Але ми живемо в цьому світі, працюємо і продовжуємо мріяти – в силу доступних можливостей, в силу того, що знаємо і чого ніколи не дізнаємося.
У другій половині 19 століття вже активно використовувалася перероблена нафта, і будувалися шахти для видобутку вугілля. Відкриття нових родовищ дозволило багатьом країнам пристойно заробити, при цьому «рухаючи прогрес» вперед. Нафта, як і вугілля, є колосальним джерелом енергії. Ці ресурси використовуються в якості палива пароплавів, паровозів, котлів на електростанціях. Таким чином, розвиток технологій і впровадження інновацій відбувався безпосередньо за участю добутих природних ресурсів.
Що ж ми отримали натомість? Транспортну інфраструктуру, відкриття морських шляхів, можливість постачання енергією кожного апарату, кожного будинку і так далі. Ще ми отримали неймовірне забруднення навколишнього середовища, конкуренцію за ресурси і, як наслідок, війни і боротьбу за них, а також сотні тисяч покалічених людських доль, які
