КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

Відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на:

1) землі сільськогосподарського призначення; 2) землі житлової та громадської забудови; 3) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; 4) землі оздоровчого призначення; 5) землі рекреаційного призначення; 6) землі історико-культурного призначення; 7) землі лісового фонду; 8) землі водного фонду; 9) землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення (ст. 19 Земельного кодексу України).

5. Об’єктивна сторона злочину передбачає порушення спеціальних правил щодо раціонального і науково обґрунтованого використання земель, що полягає в забрудненні або псуванні земель речовинами, відходами або іншими шкідливими для життя і здоров’я людей або довкілля матеріалами. Злочин може бути вчинений як способом активної дії, так і бездіяльності. Склад злочину може мати місце за наявності таких обставин:

1) має місце забруднення чи псування земель внаслідок порушення спеціальних правил;

2) забруднення, псування земель відбувається речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров’я людей або довкілля;

3) забруднення або псування земель шкідливими речовинами створило небезпеку для життя, здоров’я людей або довкілля.

Під забрудненням земель розуміється внесення в ґрунт землі речовин у вигляді відходів і залишків виробничого застосування або невиробничої сфери, ядохімікатів, хімічних і радіоактивних речовин, а також матеріалів, після неправильного їх збереження або понад норму їх застосування, що призводить до несприятливих фізичних, хімічних або біологічних змін Грунту.

Землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені кількісні або якісні негативні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності та інших антропогенних навантажень. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових речовин, яких раніше не було, а й збільшенням вмісту речовин, що характерні для складу незабрудненого ґрунту. Факти забруднення земель встановлюються інспекторами Державної екологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України і оформляються протоколом про порушення законодавства з охорони навколишнього природного середовища та актом (див. додатково наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України «Про затвердження Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства» від 27 жовтня 1997 р. № 171).

Псування земель відбувається, коли речовини, відходи чи інші матеріали, шкідливі для життя, здоров’я людей або довкілля, так змінюють природні властивості землі, що це унеможливлює її використання за призначенням (знищення корисної фауни, яка є невід’ємною частиною родючих ґрунтів;

розмноження шкідливих мікроорганізмів, зміна структури ґрунту тощо).

Порушення спеціальних правил, що спричиняє забруднення або псування земель, може бути вчинене шляхом дії або бездіяльності. Наприклад, зберігання та видалення відходів повинне здійснюватись у місцях, визначених органами місцевого самоврядування, за наявності спеціальних дозволів, в яких визначено обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови зберігання.

Злочин кваліфікується як закінчений з моменту, коли забруднення або псування земель створило небезпеку для життя і здоров’я або для довкілля. Загроза заподіяння шкоди має бути реальною, очевидною, а негативні наслідки не настають лише завдяки своєчасно вжитим заходам або внаслідок інших обставин.

6. Диспозиція статті є бланкетною, тому для встановлення складу злочину слід звернутися до спеціальних правил поводження з шкідливими речовинами, відходами.

І при забрудненні, і при псуванні земель дії суб’єкта злочину відбуваються з порушенням спеціальних правил. Порушення спеціальних правил — це дія або бездіяльність, тобто невиконання вимог тих нормативно-правових актів з питань екологічної безпеки, які регулюють питання охорони земель.

Забруднюючі речовини — це радіоактивні, хімічні природні та синтетичні речовини, що використовуються у виробництві та побуті.

Відходи — будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення (ст. 1 Закону України «Про відходи» (ВВР. - 1998. - № 36-37. - Ст. 242).

Небезпечні відходи — відходи, фізичні, хімічні чи біологічні характеристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров’я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у Грунтах, а також перелік цих речовин затверджується спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у галузі охорони здоров’я та санітарного нагляду, екології та природних ресурсів.

7. Вказані дії по забрудненню або псуванню земель можуть розглядатись як ознака складу злочину тільки тоді, коли вони створили небезпеку для життя і здоров’я людей чи довкілля.

Небезпека для життя людей — це створення реальної можливості загибелі хоча б однієї людини (отруєння людей продуктами, вирощеними на заражених землях, або загроза такого отруєння).

Небезпека для здоров’я — вплив факторів середовища життєдіяльності, що створює загрозу здоров’ю, життю або працездатності людини чи здоров’ю майбутніх поколінь (поширення захворювання в результаті використання продуктів, вирощених на забрудненій землі; зменшення тривалості життя в регіоні; поява каліцтв чи видимих відхилень у розвитку дітей та ін.).

Небезпека для довкілля — загроза настання таких наслідків, як: загибель тварин (диких, домашніх), рослин, лісопосадок; деградація земель; зменшення земельного покриву, що впливає на забезпечення населення сільськогосподарськими продуктами; зміна клімату й настання інших змін біологічного, хімічного і фізичного складу ґрунту; забруднення водних об’єктів і загибель водних біоресурсів в результаті зливу шкідливих речовин, відходів чи інших матеріалів, привнесених в землю, та ін.

Важливим при встановленні об’єктивної сторони цього злочину є наявність причинно-наслідкового зв’язку між виявленим забрудненням чи псуванням земель і створенням небезпеки при цьому,

8. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною або необережною формою вини. При цьому варто враховувати, що забруднення землі з прямим умислом залежно від мети, мотиву та інших обставин може виявитися більш небезпечним злочином проти особи, держави або власності.

9. Суб’єктом злочину є особа, яка досягла 16 років і здійснює господарську чи іншу діяльність, пов’язану з вказаними в ч. 1 статті речовинами. Дії службових осіб, які скоїли зловживання службовим становищем або халатність, при вчиненні даного злочину, якщо при цьому була завдана суттєва шкода державним чи громадським інтересам, слід кваліфікувати за сукупністю зі злочинами у сфері службової діяльності.

10. Виписуючи кваліфікуючі ознаки даного складу злочину, законодавець у ч. 2 статті до таких відніс: вчинення тих самих діянь, що передбачені ч. 1, якщо вони спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки.

Під загибеллю людей слід мати на увазі загибель хоча б однієї особи.

Масове захворювання людей — захворювання трьох і більше людей, при-чинно пов’язане з вчиненням забруднення чи псування земель.

Під тяжкими наслідками слід розуміти заподіяння шкоди довкіллю та людині, що характеризується підвищеною небезпекою для всього живого, руйнуванням чи істотним ушкодженням значних природних територій (водойм, заповідних урочищ, ділянок лісу, орних земель тощо), втратою унікальних і рідкісних об’єктів природи, занесених до Червоної книги України, масовими захворюваннями людей чи їх загибеллю, масовою загибеллю чи масовими тяжкими захворюваннями диких тварин на великій території, настанням менш небезпечних наслідків, але на природних територіях, визнаних зоною екологічного лиха, тощо.

Стаття 240. Порушення правил охорони надр

1. Порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин, крім загальнопоширених, —

караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.

2. Ті самі діяння, вчинені на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду або повторно, або якщо вони спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки, —