КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

Незаконна приватизація вважається вчиненою у великих розмірах, якщо вартість приватизованого майна у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (примітка до ст. 233 КК).

Про поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. ст. 28 КК і коментар до неї.

Стаття 234. Незаконні дії щодо приватизаційних паперів

1. Продаж або інша незаконна передача приватизаційних паперів особою, яка не є власником цих документів, їх купівля або розміщення та інші операції з приватизаційними документами без належного дозволу —

караються штрафом від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або особою, раніше судимою за один із злочинів, передбачених статтями 233, 235, або організованою групою, або з використанням службового становища, —

караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

3. Викрадення приватизаційних паперів —

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

1. Об’єктом злочину є суспільні відносини, що виникають з встановленого порядку випуску та обігу приватизаційних паперів.

2. Предметом злочину є приватизаційні папери.

Приватизаційні папери — це особливий вид державних цінних паперів, які засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду.

Рішення про випуск приватизаційних паперів приймається Кабінетом Міністрів України згідно з Державною програмою приватизації. Емісію приватизаційних паперів здійснює Національний банк України. Приватизаційні папери вільному обігу не підлягають, а їх продаж або відчуження іншим способом є недійсними. Приватизаційні папери, придбані з порушенням установлених правил їх видачі та обігу, вважаються недійсними.

Приватизаційними паперами, які були реально випущені в ході приватизації, є приватизаційні майнові сертифікати та житлові чеки.

Приватизаційні майнові сертифікати — це особливий вид державних цінних паперів, який засвідчує право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств.

Житлові чеки — це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації житлового фонду. Вони можуть також використовуватись для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду.

Видача громадянам України готівкових приватизаційних майнових сертифікатів здійснювалась з 2 січня 1995 р. Використання приватизаційних майнових сертифікатів у процесі приватизації завершено 1 травня 1999 р.

Не є предметом цього злочину сертифікати на земельну частку (пай).

Законодавством України передбачено, що комісійна, представницька та комерційна діяльність з приватизаційними паперами інших осіб (зокрема обмін їх на паї чи акції підприємств) може здійснюватися лише на підставі дозволів (ліцензій), які видаються ФДМ.

3. Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні будь-якої з таких дій: 1) незаконному продажу приватизаційних паперів; 2) іншій їх незаконній передачі особою, яка не є їх власником; 3) їх купівлі, розміщенні та інших операціях з приватизаційними паперами без належного дозволу (ч. 1 ст. 234 КК); 4) викраденні приватизаційних паперів (ч. З ст. 234 КК).

Продаж чи інша незаконна передача приватизаційних паперів утворюють склад цього злочину лише у разі, коли вони здійснюються особами, які не є власниками відповідних паперів. При цьому власниками слід вважати не лише осіб, яким було видано відповідні папери, а й тих, до кого ці папери законно перейшли у спадок.

Під іншою незаконною передачею приватизаційних паперів слід розуміти їх відчуження будь-яким іншим, крім продажу, способом, наприклад, дарування, передача для погашення боргу.

Під розміщенням приватизаційних паперів слід розуміти їх обмін посередником, який діє за дорученням власника (тобто довірчого товариства, іншої юридичної особи, що здійснює операції з приватизаційними паперами, переданими їй власником на основі відповідного доручення), на паї чи акції підприємств.

Під іншими операціями з приватизаційними паперами слід розуміти, зокрема, їх передачу посередником інвестиційному фонду в обмін на інвестиційні сертифікати.

Розміщення та інші операції з приватизаційними паперами утворюють склад цього злочину тільки у випадку, якщо посередник, який здійснює ці операції, не має відповідної ліцензії на право здійснення таких операцій.

Коментована норма КК є спеціальною щодо ст. 202 КК, яка встановлює кримінальну відповідальність за порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю.

Викрадення приватизаційних паперів передбачає заволодіння ними шляхом крадіжки, грабежу, розбою чи шахрайства. Про ознаки крадіжки, грабежу, розбою та шахрайства див. коментар до статей 185, 186, 187, 190 КК.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення одного із вказаних у ст. 234 КК діянь.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

5. Суб’єкт злочину загальний.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення’його: 1) повторно (щодо повторності див. коментар до ст. 32 КК); 2) особою, раніше судимою за один із злочинів, передбачених статтями 233, 235 КК України;

3) організованою групою; 4) службовою особою з використанням свого службового становища (ч. 2 ст. 234 КК).

Про поняття повторності див. ст. 32 КК і коментар до неї, про поняття організованої групи — ст. 28 КК та коментар до неї, про поняття службової особи — примітку до ст. 364 КК.

Стаття 235. Недотримання особою обов’язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання

Подання неправдивих відомостей у декларації щодо походження коштів, за які приватизується державне, комунальне майно або підприємство, та інших документах, необхідних для їх приватизації, недотримання вимог щодо подальшого використання приватизованого об’єкта та інших обов’язкових умов щодо приватизації, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами, —

караються штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

1. За своїм змістом об’єкт цього злочину збігається з об’єктом злочину, передбаченого ст. 233 КК.

2. Предметом злочину є документи, які містять відомості, необхідні для приватизації державного або колективного майна.

Такими документами залежно від способу та об’єкта приватизації, вартості такого об’єкта та інших особливостей приватизації можуть бути:

1) бізнес-план або техніко-економічне обгрунтування післяприватизаційно-го розвитку об’єкта; 2) документи з відомостями про джерела надходження коштів; 3) декларація про доходи (декларація про походження коштів, за рахунок яких приватизується майно); 4) документи про розподіл статутного фонду серед учасників; 5) заява про включення підприємства до переліку об’єктів, що приватизуються, і нотаріально посвідчені копії установчих документів, які підтверджують право юридичної особи бути покупцем; 6) документи, на підставі яких приймається рішення про визнання претендента учасником відкритих торгів; 7) копія фінансової звітності за останній звітний рік та квартал; 8) банківська гарантія; 9) протокол загальних зборів трудового колективу про прийняття рішення щодо взяття участі у приватизації, інші документи, що необхідні для здійснення приватизації.

3. Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні одного з таких діянь:

1) подання неправдивих відомостей у декларації щодо походження коштів, за які приватизується державне, комунальне майно чи підприємство, або в інших документах, необхідних для приватизації; 2) недотримання вимог щодо подальшого використання приватизованого об’єкта та інших обов’язкових умов приватизації, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України.

Злочин є закінченим з моменту вчинення одного з вищевказаних діянь. Подання неправдивих відомостей у документах, необхідних для приватизації державного, комунального майна або підприємства, означає, що винна особа направляє відповідному адресатові документи, що містять неправдиві відомості. Це можуть бути повністю сфальсифіковані документи, виготовлені винним або іншою особою, а також реальні документи, які містять дані, що повністю або частково не відповідають дійсності. Статтею 235 КК не охоплюються виготовлення або підроблення документів, у зв’язку з чим дії винного за наявності всіх ознак відповідного складу злочину додатково можуть бути кваліфіковані за статтями 358 або 366 КК.

Подання неправдивих відомостей у декларації щодо походження коштів, за рахунок яких приватизується державне чи комунальне майно, що поєднується з легалізацією грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, вимагає кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених статтями 235 і 209 КК, а при наявності відповідних підстав — і за ст. 306 КК.