КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

Стаття 208. Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків

1. Незаконне, з порушенням встановленого законом порядку, відкриття або використання за межами України валютних рахунків фізичних осіб, вчинене громадянином України, що постійно проживає на її території, а так само валютних рахунків юридичних осіб, що діють на території України, вчинене службовою особою підприємства, установи чи організації або за її дорученням іншою особою, а також вчинення зазначених дій особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, —

караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на зазначених вище рахунках.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, —

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на зазначених вище рахунках.

1. Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків заподіює шкоду валютним відносинам, що складаються у сфері фінансової діяльності держави та забезпечують створення й використання необхідних суспільству валютних фондів (див. також п. 1 коментарю до ст. 207 КК).

2. Предметом злочину, передбаченого ст. 208 КК, є валютні рахунки:

1) фізичних осіб — громадян України, що постійно проживають на її території; 2) юридичних осіб, що діють .на території України; 3) фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи. Такі валютні рахунки повинні бути відкриті та (або) використовуватися за межами України. Вид валютного рахунку (депозитарний, поточний тощо), а також вид фінансової установи, в якій його відкрито (іноземний банк, інша фінансова установа, філія українського банку за межами України) на кваліфікацію злочину не впливає.

3. Об’єктивна сторона розглядуваного злочину характеризується вчиненням однієї з таких дій: 1) незаконним відкриттям за межами України валютних рахунків; 2) незаконним їх використанням.

4. Незаконне, з порушенням встановленого законом порядку, відкриття за межами України валютних рахунків має місце у випадках відкриття таких рахунків резидентами України без відповідного дозволу (ліцензії) Національного банку України або після закінчення терміну дії цієї ліцензії. Таке відкриття має місце на підставі укладення винною особою договору про відкриття валютного рахунку з банком або іншою фінансовою чи кредитною установою, що діє за межами України.

Резидентами України згідно зі ст. 1 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 19 лютого 1993 р. (ВВР. - 1993. - № 17. - Ст. 184) є:

фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном;

юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України;

дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Одержання ліцензії на відкриття резидентами валютних рахунків за межами України здійснюється на підставі та в порядку, передбаченому Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», «Положенням про порядок надання індивідуальних ліцензій на право відкриття юридичними особами — резидентами України рахунків у іноземних банках», затвердженим постановою Правління Національного банку України від 5 травня 1999 р. № 221, а також «Положенням про порядок надання фізичним особам — резидентам України індивідуальних ліцензій на відкриття рахунків за межами України та розміщення на них валютних цінностей», затвердженим постановою Правління Національного банку України від 2 листопада 2000 р. № 431.

Згідно з п. «д» ч. 4 ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» не потребує одержання ліцензії на відкриття валютних рахунків за межами України:

фізичними особами — резидентами рахунків у іноземній валюті на час їх перебування за кордоном;

кореспондентських рахунків уповноваженими банками;

дипломатичними, консульськими, торговельними та іншими офіційними представництвами України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філіями та представництвами підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;

здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами — резидентами в дарунок або у спадщину.

Відкриття зазначеними особами валютних рахунків за межами України не є незаконним, а тому їх відповідальність за ст. 208 КК виключається.

5. Незаконне, з порушенням встановленого законом порядку, використання за межами України валютних рахунків — це здійснення на підставі розпорядження власника рахунку операцій по ньому, яке порушує порядок їх здійснення. Таким порушенням є, зокрема, здійснення валютних операцій на закордонних рахунках без індивідуальної ліцензії Національного банку України, після закінчення терміну її дії без пролонгації, з порушенням умов ліцензії (за умови, що ці операції повинні здійснюватися на підставі ліцензії) чи з порушенням інших вимог чинного законодавства. Здійснення банком операцій, які не потребують згоди чи розпорядження клієнта (наприклад, зарахування на його рахунок коштів, що надійшли від інших фізичних або юридичних осіб), не можна кваліфікувати за ст. 208 КК як використання за межами України валютних рахунків. За наявності необхідних підстав відповідальність за ст. 208 КК у таких випадках можлива лише за незаконне відкриття за межами України валютних рахунків.

6. Моментом закінчення злочину є відкриття або використання за межами України валютних рахунків, яке здійснюється на підставі укладеної винним угоди про відкриття та використання банківського рахунку або зробленого розпорядження про здійснення операцій по ньому.

7. Суб’єктивна сторона незаконного відкриття або використання за межами України валютних рахунків характеризується виною в формі прямого умислу. Мотиви вчинення злочину на кваліфікацію не впливають. У випадках, коли валютні рахунки за межами України незаконно відкриваються та (або) використовуються з метою приховування ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, або коштів, одержаних внаслідок вчинення інших злочинів, такі діяння належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 208 КК та відповідно статтями 207, 212 або іншою статтею Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за такий злочин.

8. Суб’єктом розглядуваного злочину можуть бути: 1) громадяни України, що постійно проживають на її території; 2) службові особи підприємств, установ чи організацій, відповідальні за додержання порядку відкриття та (або) використання валютних рахунків юридичних осіб за межами України; 3) особа, яка діє за дорученням такої службової особи на відкриття та (або) використання валютного рахунку за межами України;

4) особа, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

9. Кваліфікуючими ознаками незаконного відкриття або використання за межами України валютних рахунків згідно з ч. 2 ст. 208 КК є вчинення таких дій повторно або за попередньою змовою групою осіб.

Про вчинення злочину повторно див. коментар до ст. 32 КК, за попередньою змовою групою осіб — коментар до ч. 2 ст. 28 КК.

Стаття 209. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом

1. Вчинення фінансової операції чи укладення угоди з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільне небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільне небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, —