КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

Джерелом надходження такої виручки в іноземній валюті повинен бути експорт товарів (робіт, послуг), під яким розуміється їх продаж українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України. Оскільки ст. 207 КК передбачає відповідальність за ухилення від її повернення в Україну, а також ухилення від повернення в Україну інших матеріальних цінностей, отриманих від виручки в іноземній валюті, то при вчиненні такого діяння розрахунки за експортовані товари (роботи, послуги) повинні бути здійснені саме за межами України.

Умовами кримінальної відповідальності за бездіяльність у вигляді ухилення від повернення виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, є: 1) обов’язок особи вчинити дії щодо повернення в Україну зазначеної виручки або товарів; 2) можливість вчинення таких дій.

Обов’язок українських суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які є резидентами України, зараховувати у встановлений законом строк на їх валютні рахунки в уповноважених банках кошти в іноземній валюті, одержані від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг), або повернути в Україну інші матеріальні цінності, отримані за ці кошти, передбачений законодавством України, зокрема, законами «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР (ВВР. - 1994. -№ 140. — Ст. 364), «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23 грудня 1998 р. № 351-XIV (ВВР. - 1999. - № 5-6. - Ст. 44).

Можливість вчинити зазначені дії має місце при фактичному здійсненні розрахунку в іноземній валюті іноземним суб’єктом господарської діяльності з українським суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності за продаж товарів (виконання робіт, надання послуг) за межами України. У випадках, коли, незважаючи на поставлення товарів (робіт, послуг), розрахунок за експортну операцію одержувачем здійснено не було, можливість повернення в Україну виручки в іноземній валюті відсутня, що виключає відповідальність за ст. 207 КК.

5. Приховування будь-яким способом такої виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг), а також товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки має місце при вчиненні активних дій, спрямованих на недопущення виявлення податковими чи іншими контролюючими або правоохоронними органами факту одержання в результаті здійснення експортної операції виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей. Таке діяння може мати місце як у випадках, коли розрахунок з іноземним суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності здійснено за межами України, так і на території України.

Приховування може бути вчиненим як щодо всієї суми виручки, одержаної від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг), чи усіх товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, так і щодо частини зазначених предметів.

Способами приховування виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей можуть бути представлення завідомо неправдивих відомостей щодо недобросовісності іноземного суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, який начебто не розрахувався за поставлені товари (надані послуги, виконані роботи), фіктивні виплати штрафних санкцій за начебто здійснене порушення договірних зобов’язань, документування продажу товарів за зниженими цінами, тоді як у дійсності такі ціни є значно вищими тощо. Метою вчинення таких дій є надання законного (легального) вигляду неповерненню в Україну у строки, передбачені законодавством, виручки в іноземній валюті або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки.

У випадках, коли під час приховування виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, було вчинено інший злочин, зокрема, фіктивне підприємництво (ст. 205 КК), підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів (ст. 358 КК), службове підроблення (ст. 366 КК) тощо, вчинене належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 207 КК та статтею Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за цей злочин.

6. Момент закінчення розглядуваного злочину залежить від форми його вчинення. Бездіяльність у вигляді ухилення від повернення в Україну виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, є закінченою з наступного дня після закінчення встановлених законодавством термінів зарахування цих коштів на валютні рахунки відповідних суб’єктів господарської діяльності в уповноважених банках або ввезення в Україну зазначених товарів, а у випадках, коли ці терміни було продовжено у встановленому законом порядку, — з моменту їх закінчення.

Приховування виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг), а також товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, слід вважати закінченим з моменту вчинення дій, спрямованих на надання законного вигляду незарахуванню на відповідні валютні рахунки такої виручки. Такі дії можуть бути вчинені й до закінчення термінів зарахування на валютні рахунки цих коштів. На кваліфікацію злочину не впливає те, чи вдалося винному фактично приховати факт одержання виручки в іноземній валюті, чи такі діяння не призвели до бажаних результатів.

У випадках, коли в результаті ухилення від повернення в Україну виручки в іноземній валюті, інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, та (або) приховування цих предметів вчинено ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів на суму, яка в тисячу або більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вчинене належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 207 та 212 КК.

7. Суб’єктивна сторона ухилення від повернення виручки в іноземній валюті характеризується виною у формі прямого умислу. Винний усвідомлює, що ухиляється від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, або приховує таку виручку, товари або інші матеріальні цінності, та бажає вчинити такі діяння. Мотиви вчинення злочину на його кваліфікацію за ст. 207 КК не впливають.

8. Суб’єктом розглядуваного злочину є: 1) службові особи підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності — резидентів України, які є українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, на яких покладено обов’язок щодо забезпечення зарахування на валютні рахунки в уповноважених банках коштів в іноземній валюті або повернення матеріальних цінностей, отриманих від виручки в іноземній валюті; 2) громадяни України, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи, та одержали виручку в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг).

9. Кваліфікуючими ознаками ухилення від повернення виручки в іноземній валюті згідно з ч. 2 ст. 207 КК є вчинення таких дій: 1) повторно;

2) за попередньою змовою групою осіб; 3) умисне ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, або умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей у великих розмірах, а згідно з ч. З ст. 207 КК — в особливо великих розмірах.

Про вчинення злочину повторно ~ див. коментар до ст. 32 КК, за попередньою змовою групою осіб — коментар до ч. 2 ст. 28 КК.

Згідно з приміткою до ст. 207 КК ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, товарів або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, чи приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей визнаються вчиненими у великому розмірі, якщо ця виручка, товари або інші матеріальні цінності в тисячу і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у перерахунку у валюту України за офіційним курсом національної валюти, визначеним Національним банком України, на останній день строку, передбаченого законодавством для перерахування виручки в іноземній валюті з-за кордону), а в особливо великому розмірі — якщо ця виручка, товари або інші матеріальні цінності у три тисячі і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у перерахунку у валюту України за офіційним курсом національної валюти, визначеним Національним банком України, на останній день строку, передбаченого законодавством для перерахування виручки в іноземній валюті з-за кордону).