КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

29. За ч. 1 ст. 115 КК кваліфікуються випадки умисного вбивства, вчиненого на прохання потерпілого. Так, наявність складу злочину, що розглядається, було встановлено в діях Б., який на прохання К. вбив його двома пострілами з рушниці.

Судова практика відносить сюди також випадки умисного вбивства з почуття жалю до потерпілого, внаслідок порушення правил караульної служби, порушення правил застосування зброї представником влади та деякі інші. Важливо, щоб у цих випадках виключалася наявність обтяжуючих та пом’якшуючих обставин, передбачених ч. 2 ст. 115 та статтями 116— 118 КК.

30. Чинне законодавство не розглядає як вбивство при обтяжуючих обставинах вбивство з використанням безпорадного стану потерпілого, за винятком вбивства малолітньої дитини, відповідальність за яке передбачено у п. 2 ч. 2 ст. 115 КК. Тому вбивство потерпілого, який внаслідок віку, стану здоров’я, сп’яніння, сну тощо не міг чинити опір вбивці, в разі відсутності ознак ч. 2 ст. 115 КК підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 115 КК.

П. у стані сп’яніння повертався додому. Колгоспний сторож, який зустрівся йому, звернувся до нього з проханням допомогти відвести додому дуже п’яного С., який лежав на дорозі. П. намагався підняти С., але останній чинив опір, і між ними виникла бійка. Після того як їх розняли, С. заснув у придорожньому кюветі. П. пішов додому, узяв там великий тупий предмет і, повернувшись до місця бійки, спричинив сплячому С. тяжкі тілесні ушкодження, від яких той номер. Пленум Верховного Суду України визнав П. винним у вчиненні умисного вбивства без обтяжуючих та пом’якшуючих обставин (Рад. право. — 1966. — № 8. — С. 99).

31. Найбільш небезпечним видом вбивства є умисне вбивство за обтяжуючих обставин, перелічених в пунктах 1—13 ч. 2 ст. 115 КК. Для застосування ч. 2 ст. 115 КК досить наявності хоча б однієї із зазначених в ній обтяжуючих обставин.

Перелік обтяжуючих обставин, зазначених у ч. 2 ст. 115 КК, є вичерпним і поширеному тлумаченню не підлягає. Якщо умисне вбивство вчинено за обтяжуючих обставин, зазначених у двох або більше пунктах ч. 2 ст. 115 КК, то при кваліфікації такого вбивства повинні бути вказані всі пункти.

При засудженні особи за кількома пунктами ч. 2 ст. 115 КК покарання за кожним пунктом цієї статті окремо не призначається. Проте при його призначенні необхідно враховувати наявність у діях винного кількох кваліфікуючих ознак умисного вбивства як обставин, що впливають на ступінь тяжкості вчиненого злочину (п. 18 постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я особи»).

32. Пункт 1 ч. 2 ст. 115 КК передбачає відповідальність за умисне вбивство двох або більше осіб. Умисне вбивство має кваліфікуватися за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК за умови, що їх вбивство охоплювалось єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 ст. 115 КК. Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК не має (п. 5 постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я особи»),

Дії особи не можуть кваліфікуватися за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК, якщо не доведено, що її умисел був спрямований на позбавлення життя двох або більше осіб. У випадках, коли умисне вбивство двох або більше осіб не охоплювалося єдиним наміром винного, вчинене не містить ознак злочину, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК і може кваліфікуватися за п. 13 ч. 2 цієї ж статті.

У випадках, коли умисел винного був спрямований на позбавлення життя двох або більше осіб, вбивство однієї людини і замах на життя іншої слід кваліфікувати за ст. 115 (частинами 1 або 2), ст. 15 і п. 1 ч. 2 ст. 115 КК незалежно від послідовності злочинних дій.

Так, М., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, під час бійки з метою вбивства вдарив Д. вилами в голову, чим позбавив його життя. Продовжуючи злочинні дії, спрямовані на вбивство ще двох осіб, М. завдав удар в ліву бокову частину грудної клітки Б. І., заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, а коли останній разом зі своїм братом Б. В. почав тікати з місця події, М. з вилами в руках намагався наздогнати їх, але умисел до кінця не довів, оскільки потерпілим вдалося втекти і Б. І. було своєчасно надано медичну допомогу. Суд визнав М. винним у вчиненні замаху на умисне вбивство двох або більше осіб. Верховний Суд України, скасувавши цей вирок, зазначив, що нри кваліфікації вчиненого необхідно виходити з того, що в разі, коли нри реалізації умислу на вбивство двох або більше осіб було позбавлено життя лише одну з них, цей склад злочину є закінченим і повинен мати самостійну кваліфікацію (ВВСУ. - 2002. - № 3. - С. 16-17).

Замах на вбивство двох або більше осіб, який не призвів до смертельних наслідків, кваліфікується за ст. 15 і п. 1 ч. 2 ст. 115 КК.

Судова практика виходить з того, що вбивство двох осіб не може кваліфікуватися як вчинене за обтяжуючих обставин, якщо одне з них вчинене в стані сильного душевного хвилювання, викликаного протизаконним насильством, систематичним знущанням або тяжкою образою з боку потерпілого, при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця.

33. Під убивством малолітньої дитини, відповідальність за яке передбачене п. 2 ч. 2 ст. 115 КК, розуміється умисне позбавлення життя особи, якій не виповнилося 14 років. Ця кваліфікуюча ознака є наявною тоді, коли винний достовірно знав, що потерпілий є малолітнім, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати (п. 6 постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я особи»).

Якщо ж внаслідок сумлінної помилки він не усвідомлював, що потерпілому не виповнилося 14 років і не міг це усвідомлювати, кваліфікація за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК виключається.

34. Вбивство жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності (п. 2 ч. 2 ст. 115 КК), припускає, що винний завідомо знав про такий стан потерпілої. Особа, яка не знала про вагітність потерпілої, не може нести відповідальність за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК. Застосування п. 2 ч. 2 ст. 115 КК не залежить від тривалості вагітності та життєздатності плода. Мотиви такого виду вбивства можуть бути різними.

Якщо особа, яка вчиняє вбивство, помилково вважала, що вбиває малолітнього чи жінку, яка перебуває у стані вагітності, вчинене, відповідно до ст. 15 КК, кваліфікується за ч. 2 ст. 15 і п. 2 ч. 2 ст. 115 КК.

35. Відповідальність за умисне вбивство заручника (п. З ч. 2 ст. 115 КК) настає за умови, що потерпілий був заручником (тобто особою, яка була захоплена чи трималася з метою спонукання її родичів, державної або іншої установи, підприємства чи організації, фізичної або службової особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення) і винна особа це усвідомлювала.

Дії кваліфікуються як умисне вбивство заручника незалежно від того, чи була винна особа причетною до вчинення злочину, передбаченого ст. 147 КК. Разом з тим мотив такого вбивства повинен мати зв’язок із даним злочином (це можуть бути бажання спонукати зазначених у ст. 147 КК осіб, установу, підприємство, організацію до вчинення чи утримання від вчинення певних дій, помста за невиконання висунутих вимог, прагнення приховати захоплення чи тримання заручника або інший злочин, вчинений під час їх здійснення, тощо).

Дії особи, яка вчинила злочин, передбачений ст. 147 КК, і умисно вбила заручника, мають кваліфікуватися за ч. 2 цієї статті за ознакою спричинення тяжких наслідків і п. З ч. 2 ст. 115 КК (п. 7 постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я особи», а також коментар до ст. 147 КК).

36. У пункті 4 ч. 2 ст. 115 КК передбачається відповідальність за вбивство, вчинене з особливою жорстокістю. Для притягнення до відповідальності необхідно встановити наявність не просто жорстокості, яка фактично має місце при кожному умисному вбивстві, а особливої жорстокості.

Про особливу жорстокість може свідчити сам спосіб вчинення вбивства. Вчиненим з особливою жорстокістю є вбивство, здійснене способом, особливо болісним для вбитого.

Так, В. з помсти вирішив вбити Ф. шляхом спалення тимчасової споруди, де спала потерпіла. Він попередньо обрізав електропроводку, підставив під двері дошку як підпору, що перешкоджає відчинити двері зсередини, і, знаючи про те, що Ф. звичайно спить, розташовуючись головою до вікна, розбив ломом віконне скло, вилив через нього з трилітрової банки бензин та підпалив його. Коли приміщення зайнялося полум’ям, В. втік з місця події. Тільки випадок урятував потерпілу, яка одержала тяжкі опіки. Дії В. було кваліфіковано як замах на вбивство з особливою жорстокістю (Судебная практика… — С. 37).

До випадків вбивства з особливою жорстокістю практика відносить також застосування для позбавлення життя потерпілого електроструму, оскільки такі дії поєднані зі спричиненням особливих страждань.