Історико-краєзнавчий проект Нива Трудова. 1926—2016 - Олег Устiнов

Племінний репродуктор радгоспу-комбінату.

Тихомиров В. В

Директор радгоспу-комбінату імені 60-річчя Радянської України

Тихомиров В. В. – майже 20 років керував таким велетнем, як наш радгосп – комбінат. Звичайно, першочерговим для нього було виконання колективом підприємства державного замовлення по виробництву продукції тваринництва. Стабільна робота комбінату, чудовий колектив працівників та спеціалістів, як наслідок високі показники економічного розвитку – все це завдяки В.В.Тихомирову. Але хочу сказати про головне, це нам треба завжди пам’ятати. Чудове містечко збудовано завдяки йому. В нашому селі кожного року будувалось 2—3 багатоповерхівки. Діяло два дитячих комбінати. Майже безкоштовні комунальні послуги. А скільки було зроблено для розвитку культури на селі, спорту, освіти. Цікавий факт – Володимир Васильович дуже полюбляв квіти, тому кожного року завдяки йому, постачальники завозили, а відділ озеленення висаджував на клумбах близько п’яти тисяч троянд.

Згадую роки, коли я працював головою профспілкового комітету комбінату, Володимир Васильович допомагав вирішувати соціальні питання. А вони були досить дієвими. На балансі була база відпочинку на Чорному морі, туристична база на Каховському водосховищі, табір відпочинку для дітей в місті Скадовськ. Всі соціальні питання вирішувались виключно за погодженням профкому. З таким керівником було легко працювати.

Володимир Васильович постійно дбав про добробут трудівників. Пам’ятаю, як одного разу він сказав: «Є така пропозиція: кожному працівнику один раз на місяць продавати по пільговій ціні по 2 кг сирокопченої ковбаси, вершкового масла, твердого сиру, по ціні 1 грн. за кг». Тиша. А він продовжує: «…може хтось проти?». Хто скаже проти, коли директор назвав казкову ціну? Звичайно, різницю в ціні директор наказав віднести на збитки, а працівники були вдячні йому. Трохи схоже на англійський гумор, а приємно. Або згадую День працівника сільського господарства.

«Отберите сотни две-три приличных поросят на свинокомплексе и продайте их нашим рабочим по 1 грн.», – наказав директор. Звичайно така ціна нікому і не наснилась. А на святі дізналися, що і директор має право пошуткувати, було багато цікавого і смачного: безкоштовна юшка і інша смакота. Все з димком, все на свіжому повітрі. Уявляєте, який був настрій?

До слова, про ціни. Обід в нашій столовій для робітників комбінату коштував 24 копійки. На обід давали:

– борщ український з сметаною та добрячим шматком ребрини;

– гарнір з котлетою, піджаркою чи шніцелем;

– млинці, булочки, пиріжок;

– стакан сметани;

– чай, кофе, какао.

Великий вибір вітамінних салатів був безкоштовним – бери на здоров’я, що кому подобається, що до смаку. Так і жили «бідняки» на 24 копійки.

Зараз Володимир Васильович на заслуженому відпочинку. Активний, цікавиться життям сільської ради, її виконкому, життям села, дає ґрунтовні поради.

Оперативнiсть у виробництвi

У радгоспі – комбінаті імені 60 річчя Радянської України (тоді ще не було мобільних телефонів) добре була організована диспетчерська служба. В управлінні виробництвом це важливо. Всі дільниці були зв’язані з диспетчером (до речі тоді була посада заступника директора з оперативного управління виробництвом) телефонною мережею, до головного пульту було підключено і 25 мобільних радіостанцій. Це було зручно. В будь-яку хвилину можна було втрутитись в процес управління виробництвом, скорегувати технологічні карти, внести зміни та доповнення в програмне забезпечення управлінням тваринництвом.

Кожний день починався з виробничої радіогазети, слухали про досягнення колег за вчорашній робочий день, поздоровлення з днем народження працівників. Цілими днями в усіх цехах, виробничих приміщеннях тихесенько грала спокійна музика, що стимулювало працівників на стабільну, творчу роботу, від роботи треба вміти отримувати насолоду. Як колишній керівник виробництва я розумію переваги прогресивних методів управління. Та зараз диспетчерська служба залишилась, а тваринництво знищено. Кому це заважало?

Прапор Леніна

Така потужна організація в районі, та що в районі – в Україні, як радгосп-комбінат, мала свою багатотиражну газету, називалась вона «Прапор Леніна». Взагалі, повинен Вам сказати, що справа не в назві (може когось дратує?), газета була наша, Нивотрудівська, про наших людей, про передовиків і новаторів виробництва, про трудові династії, про досягнення,

про життя-буття трударів Ниви Трудової, нашої ниви, трудової. Доводилось і мені писати в нашому рупорі про працівників свинокомплексу.

Активними спецкорами були Кушнір В. Д., Скляр В.М, Жаріков Ю. М., Гуржій В. С., Липка Н. І., Рясний В. І., Дашко І. П., Шавкун М. Г., Комісаренко В. Д., Марченко Л. М., Керез А. П.

Будинок культури радгоспу імені Димитрова

Сторінка багатотиражної газети радгоспу-комбінату імені 60-річчя Радянської України.

Стоянка машин, автогараж радгоспу-комбінату.

Нарис про Нивотрудiвську сiльську раду

Будівля сільської ради села Нива Трудова.

Місцеве самоврядування на території села здійснює Нивотрудівська сільська рада у складі сільського голови – Любченка Олександра Олександровича та 20 депутатів. Це люди різних професій та життєвого досвіду. Але віриться, що всі вони прагнуть прислужитися своїм односельчанам, а відтак готові відстоювати їхні інтереси та виконувати накази виборців. В апараті сільської ради працює 10 спеціалістів, майже всі з вищою освітою.

Нивотрудівська сільська рада здійснює свої повноваження на основі активної участі в її роботі кожного депутата та сільського голови. Депутати виконують свої повноваження без відриву від основного місця праці.

Нивотрудівська сільська рада проводить свою роботу відкрито і гласно, систематично інформує жителів територіальної громади про свою діяльність, прийняті рішення та хід їх виконання через місцеве телебачення та розміщує документи в мережі Інтернет.

Спочатку сільська рада була в селі Солдатське, її утворили в 1919 році, першим головою було обрано Беспалого Федора Федоровича. В різні часи головами сільської ради громада обирала достойних і поважних людей. Це: Фартушний, Філіпов, Кобзев, Каптур, Жабський, Стужук І. М., Жур В. Я., Носач І. А., Омельян Т. С., Шутько В. В., Любченко О. О.

Так виходить, що життя підказує більше писати про людей. Жур Володимир Якович – про його окремо хочу сказати. Проробив більше 20 років сільським головою, а коли залишилось до пенсії три роки – запропонували посаду спеціаліста сільської ради з комунальних питань. І тут він був завжди, на висоті, не поцурався, виконував роботу якісно, вчасно. Маючи великий досвід роботи давав поради, підказував, як раціонально вирішити ту чи іншу проблему. Зараз Володимир Якович на заслуженому відпочинку, але залишається активним, завжди живе в ритмі сьогодення і завжди готовим прийти на допомогу. Скажу, ми вдячні йому за все і в першу чергу, що маємо такого старшого товариша.

Виконавчим органом сільської ради є виконавчий комітет ради. Виконавчий комітет сільської ради підтримує розвиток малого бізнесу в селі. На сьогодні зареєстровано та діє на території села 80 підприємств, фірм, організацій, виробників сільськогосподарської, промислової продукції, оптової та роздрібної торгівлі, сфери послуг. Парцює 28 магазинів, 2 кафе-бари, 10 кіосків та лотків. Станом на сьогоднішній день у селі мешкають 4000 осіб, а громада налічує 4500. З них: працездатних 2500, пенсіонерів 1250, учасників війни 300 осіб, 11 брали участь у Афганській війні. Виконавчий комітет сільської ради приділяє значну увагу соціальній допомозі одиноким непрацездатним громадянам та малозабезпеченим сім'ям, ветеранам Великої Вітчизняної війни, учасникам бойових дій, інвалідам Великої Вітчизняної війни. Сільська рада, по можливості сільського бюджету, надає цим категоріям громадян матеріальну допомогу. Самотнім громадянам надають допомогу соціальні працівники. Багатодітні та одинокі матері регулярно одержують допомогу продуктами харчування та миючими засобами. За розпорядженням сільського голови надається соціальна допомога інвалідам дитинства, дітям-інвалідам.

Сільська рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також постійних засідань ради. Багато ще планів у депутатського корпусу, але є впевненість, що мине деякий час і вони стануть реальністю.

У складі апарату сільської ради працює колишній голова сільської ради Носач Іван Анатолійович, зараз він займається комунальними питаннями. Колишній секретар, пізніше голова нашої сільської ради, зараз пенсіонер, обрядовий староста – Омельян Т. С. також наш однодумець по розбудові Ниви Трудової, активна, живе «на повну гучність», наш обрядовий староста. Коли вона реєструє шлюб, такий обряд запам’ятовується на все життя.