Чорний елiксир (на украинском языке) - К Пушкарев

- Мої пiдозри не ствердилися, - зiтхнув Картней. - Учора ми з Боббi спецiально й дуже ретельно переглянули всi знiмки Хiкса на стадiонi, але знайомих рухiв так i не встановили. Я думав, що це Чарлз Хеддi.

- Хеддi! Це опудало! Отакої! - зареготав Лiннокс. - Та цей п'яничка неспроможний зараз трьох метрiв пробiгти, через порiг свого бару перестрибнути!

- А таємниця, вказана в листi? Попередження, що не можна реєструвати рекорди! - вiв далi Картней. - На мiй погляд, тут не обiйшлося без якогось... елiксиру сили. З його допомогою, можливо, i я, i Хеддi, давно не тренованi спортсмени, могли б показати такi ж запаморочливi результати.

Замiсть вiдповiдi Джордж Лiннокс зняв трубку вiдеотелефону, набрав номер бару Чарлза Хеддi. На екранi з'явилася його добре вгодована лискуча пика. Дарма, що була рання година, Чарлз уже встиг добряче похмелитися, i настрiй у нього був на всi сто вiдсоткiв, як вiн сам любив казати. Iнспектор розсмiявся:

- Тут явне перевантаження елiксирами протилежної дiї. Взагалi, менi здається, що ми не розкриємо таємницi, доки цей Хiкс чи Iкс сам цього не схоче. На вашому мiсцi, хлопцi, я б поспiшив до редакцiї: у ваших руках така сенсацiя, ще й завiрена моїм пiдписом! Але умова: не забудьте й про мене, вiддайте менi мою невелику частину слави!..

Коли полiцейський фургон, що швидко бiг попереду, звернув у бокову вуличку, Том пильно глянув назад. Переконавшись, що за ними нема жодної машини, сказав Боббi:

- Звертай до вiлли Картрайта, давно ми його не бачили.

Проте тут їх чекала невдача. Старий, добре знайомий їм служник, який куняв на осоннi побiля хвiртки у високому глухому парканi, сказав, що його господар вже бiльше мiсяця десь подорожує. Лише вчора надiйшов лист, у якому Картрайт повiдомив, що приїде десь через три-чотири днi. Якщо гостi не встигли поснiдати, то вiн радий прийняти друзiв свого господаря, почастувати смачним снiданком.

Чемпiони подякували за гостиннiсть - нема часу, вони завiтали на хвильку. Коли ж машина звернула вiд вiлли на магiстральний шлях, Том переконливо сказав:

- Запам'ятай, Боббi, мої слова: таємниця Джiма Хiкса розкриється на цiй вiллi. Можливо, ми дiзнаємось про неї досить скоро, якщо тобi вдасться одна складна справа. Та нiкому анi пари з вуст. А зараз нам лишається їхати до контори i скористатися порадою iнспектора - приголомшити всiх новою великою сенсацiєю...

?

Як це вдалося Боббi, Том так i забув з'ясувати. Коли через день вiн зайшов до квартири Вуда, то вражено зупинився посеред вiтальнi, не знаючи, що й казати, як дякувати своєму напарнику. Вiн побачив те, чого так бажав, що мусило допомогти йому, не чекаючи обiцяної звiстки вiд загадкового Джiма Хiкса, з'ясувати все самому.

Перед Картнеєм були три пари чiтких фотокарток. На трьох iз них Боббi вiдтворив на повний зрiст їхнього давнього друга, володаря п'яти золотих олiмпiйських медалей у бiгу i стрибках Крiстофера Картрайта, одного з найталановитiших спортсменiв свiту. На трьох iнших був загадковий Джiм Хiкс у день свого сенсацiйного виступу, гучна луна вiд якого ще й сьогоднi не стихла остаточно.

Картней як уп'явся поглядом у величезнi фотокартки, так уже й не мiг вiдiрватися вiд них. Боббi попрацював на славу. Знiмки були винятково чiткi, чистi, без найменшого "зерна" з плiвки, яке могло б спотворити певний рух спортсмена. До того ж Боббi пiдiбрав такi фото, де Крiс i Джiм виконували однаковi рухи в однакових фазах, отже, можна було зробити якнайточнiшi порiвняння.

Зовнi мiж обома визначними спортсменами наче й не було нiчого спiльного. Бiлявий Крiс з високим чолом ученого, у всякому разi iнтелектуала, з м'якими рисами обличчя, не дуже об'ємною, але, як у кожного легкоатлета, дуже добре розвиненою мускулатурою. Чорний Джiм з кошлатими бровами, з чiтко вирiзьбленими грубими рисами обличчя, сильними великими м'язами, немов спецiально пiдкресленими природою. I водночас обидва були наче близнята. Можливо, через абсолютно однаковi спортивнi пози. А найбiльше через те, що з самого початку примусило Картнея згадати про Картрайта: окремi рухи у днi своїх переможних спортивних виступiв вiн виконував у такiй iндивiдуальнiй, властивiй лише йому манерi, що можливiсть двiйника Крiса практично виключалася. Тим часом Джiм Хiкс був майже цiлковитою копiєю Крiса. I потiм цей умовний жест, двiчi поданий Томовi. Крiс не раз бував на змаганнях у ложi преси, сидiв поруч з ним, i якось Том подiлився з другом умовним кодом, який вони створили разом з Боббi.

- Боббi, я розгубився, - чесно визнав Картней. - З одного боку, за рухами, це незаперечно вiн. А з другого... Зовсiм не його обличчя, нiчого спiльного з Крiсом.

- Давай поки що облишимо зовнiшнiсть, - порадив Боббi. - Ти ж знаєш, що в наш час її так само легко змiнити, як i костюм. Дослiджуймо головне i неповторне - рухи.

Вони почали до тонкощiв вивчати й порiвнювати кожнi два фото - Крiса i Джiма. Боббi пiдiйшов до завдання, немов справжнiй слiдчий. Вiн приготував ще й окремi фрагменти знiмкiв, змочив їх у спецiальному розчинi, i вони стали абсолютно прозорi, чiтко зберiгаючи контури рук, нiг, усього тiла. їх можна було накладати на основнi фото й бачити, збiгаються вони чи нi, є хоч найменша рiзниця в характерi рухiв чи вони однаковi для обох спортсменiв.

Три години старанних дослiджень привели чемпiонiв спортивного репортажу до незаперечного висновку: загадковий Джiм Хiкс - це їхнiй давнiй друг, п'ятиразовий олiмпiйський чемпiон Крiстофер Картрайт! З невiдомих причин вiн невпiзнанно змiнив зовнiшнiсть i, очевидно, завдяки дiї якогось нiкому невiдомого сильного збуджувача став набагато сильнiший, нiж був пiд час розквiту свого спортивного таланту. Ось чому через п'ять рокiв пiсля останнього старту Крiс зумiв феноменально перевершити свої колишнi рекорди. Лишалося з'ясувати останнє i головне - навiщо? I чому Крiс узяв прибране iм'я й удався до вигадки з вiвчарем? Та на цi запитання мiг вiдповiсти лише вiн сам.

Боббi зварив каву, вони стомлено присiли до журнального столика, вiдчуваючи, як запашна рiдина вiдновлює бадьорiсть, дає яснiсть думкам. Боббi промовив:

- Отже, народжується ще одна сенсацiя. I яка!

Картней заперечливо похитав головою. Вуд здивувався:

- Чому?

- Боббi, не забувай: ми з Крiсом - давнi щирi друзi, - вiдповiв Том. Розумiєш, друзi! Ми з тобою розкрили його таємницю. Мiж iншим, це можна було зробити й простiше. Дати графологам листа, залишеного у Лiннокса, й попросити порiвняти його iз справжнiм почерком Крiса - його зразки у мене є. Але в такому разi нас би могли примусити назвати його iм'я. На це ми не маємо права, друже. Навiть задля найбiльшої сенсацiї. Ми не знаємо, чому Крiс вважав за краще сховатися за прибраним iм'ям. Це його таємниця, яку вiн, мiж iншим, обiцяв розкрити лише нам з тобою. Отже, лишається зачекати, доки Крiс не озветься сам. Згоден?