Двiйники Стьопи Лознiкова (на украинском языке) - Владимир Владко

- Гадаю, що саме так, Капiтане, - чiтко вiдповiв начальник розвiдки. Вiн делiкатно помахував такою ж рукою, не насмiлюючись вказати нею на птицю.

- А цi малесенькi рибки! Вони нагадують менi нашi зворушливi домашнi iстоти, що їх розводять дiти. Такi ж самi, милi й лагiднi рибчинки з витонченими плавцями й хвостами... Слухайте, Номер Три, цi так званi люди все ж не настiльки поганi, як менi здалося спочатку, якщо вони здатнi також любити малесеньких рибчинок, як i ми, Молюски!

- Пробачте, Капiтане, - заперечив офiцер. - Розвiдники доповiдають, що бiля вогню, запаленого людьми, вони бачили безлiч кiсток таких рибчинок. Даруйте, це здається потворним, але люди... люди, очевидно, вживають рибчинок як їжу! - Вiн насмiлився навiть поморщитися, не чекаючи прикладу командира.

Капiтан обурено вiдсахнувся. Його тiло вкрили рудi плями огиди i гнiву, що вiдразу ж таки, наче по командi, забарвили тiла Номера Три i Номера Чотири, як i всiх розвiдникiв.

- Я не знаходжу слiв, Номер Три! - вигукнув Капiтан. - Це жахливо! Живитися такими чарiвними створiннями замiсть того, щоб дбайливо розводити їх i насолоджуватися грою барв i спритними рухами! Нi, нi, цi люди не гiднi того, щоб поводитися з ними, наче з розумними iстотами!.. О, це вже бiльш розвинена тварина... - Вiн з цiкавiстю придивився до нового зразка. - Довгi лапи з пазурами... в мiру довга й густа шерсть... витягнена морда й мiцнi зуби... Що це? Схоже на хижака, чи не так? I коли той хижак полює на людей, тодi я вважатиму, що вiн має цiлковиту рацiю, ось що!

- Знову прошу пробачення, Капiтане, - вiдповiв начальник розвiдки, - бо в шлунку цього звiра просвiчуються шматки такої ж риби, якою живилися люди. Вони давали йому риб, як це не огидно!-Вiн знову поморщився, вже бачачи, як скривилися складки пiд круглими очима Капiтана. Такi ж зморшки огиди й презирства пробiгли по обличчях розвiдникiв.

- Так, на цiй планетi менi геть усе здається жахливим, - погодився Капiтан. - Цiлковита вiдсутнiсть моральних норм! Але що ж це за iстота?

Номер Три дозволив собi трохи потиснути плечима, що невпевнено висунулися з його тiла. Вiн запитливо поглянув на одного з розвiдникiв. Той, пiдбадьорений його поглядом, вiдповiв:

- Ця тварина перебувала поблизу вiд людей, що були на березi, Капiтане. I вона рiзко й уривчасто кричала, доки я не вжив заходiв. Вона навiть намагалася кусатися, хоч спочатку її нiхто й не чiпав. Дуже злий звiр, закiнчив вiн.

- Таким чином, наслiдки експедицiї свiдчать зовсiм не на користь людей, - задумливо сказав Капiтан. - Рiвень їх розвитку гранично низький.

Вiн змовк, наче обмiрковуючи наказ. Номер Третiй i Номер Четвертий, як i розвiдники, благоговiйно стежили за ним, побоюючися порушити якимсь необмiркованим рухом хiд думок верховного начальника.

- Наказую, - сказав нарештi Капiтан. - Наказую вам, Номер Три, негайно вiдрядити розвiдникiв по зразки людей. Найпростiше взяти їх там-таки, на березi рiчки. Все це зробити дуже чiтко, без найменших ускладнень. Обов'язково простежте, чи немає в цих людей яких-небудь пристроїв, якими вони могли б скористатися, щоб подати тривожнi сигнали iншим. I якщо такi спроби будуть, покладiть їм край. Зрозумiло?

- Так точно, Капiтане, - вiдповiв Номер Три.

- Що ж до вас, Номер Чотири, то ви мусите приготувати лабораторiї для негайного створення копiй. Коли зразки людей будуть у надлому розпорядженнi, ви надiшлете десяток-другий копiй для ознайомлення з iншими людьми i найповнiшого збирання iнформацiї про них. Досить буде одержати iнформацiю у першому ж таки спiльному селищi людей. Але зробити все це треба не пiзнiше ранку. Ми не будемо гаяти часу. Вам усе зрозумiло, Номер Чотири? Гаразд, можете дiяти!

4

Двоє людей у купальних трусах лежало на пiдлозi великої каюти мiжпланетного корабля. Вони були нерухомi. Капiтан оглядав їх, обмiнюючись уривчастими фразами з офiцерами. Вiн був явно збуджений: готувалась вирiшальна операцiя. Природно, були збудженi й обидва офiцери.

- Без особливого опору? - запитував Капiтан. - Ускладнень не було?

- Першого захопили ввi снi, Капiтане, - вiдповiв Номер Третiй. - А другий намагався боротися. Але, зрозумiло, його доля була вирiшена наперед. На жаль, довелося вжити вiдповiдних заходiв, щоб вiн не галасував. Чи не бажаєте ознайомитися з тими речами, що їх розвiдники знайшли бiля тих людей?

- Так, так, давайте, Номер Три! - жваво вiдгукнувся Капiтан.

- Ось вони, прошу вас.

Це була коробочка з невеличкими паперовими трубочками, наповненими до половини висушеною подрiбненою травою. Потiм ще одна, менша коробочка з тонкими дерев'яними брусочками, кiнцi яких були заплямованi твердою коричневою фарбою.

- Навiщо все це їм? - здивувався Капiтан. - Для якої це мети?

- Бiля вогнища у безладдi лежали такi ж самi паперовi трубочки, але вже наполовину обгорiлi. Згорiли саме тi частини, що були наповненi травою, сказав начальник розвiдки

- Не знаю, не знаю... дивнi у них звичаї, у цих людей... Ще що? поцiкавився Капiтан.

На пiдлозi лежали ще довгi лозини з обгорнутими навколо них пружними нитками, на кiнцi яких виднiлися металiчнi гачки i вкритi червоним шматочки дерева. Поруч - кругла металiчна посудина з довгим носиком i кришкою; в нiй була вода.

- Складнi для розумiння речi, - сказав пiсля роздуму Капiтан. - Так чи iнакше все це дуже примiтивно i не свiдчить про високий рiвень розвитку людей. А загальний вигляд зразкiв?

- Оголенi, як i у нас, тiла, вкритi лише зшитими у виглядi цилiндрiв шматками легкої тканини, - доповiв Номер Третiй. - Мiцно виявленi кiнцiвки типу рук i нiг. Але все це цiлком однакове. Робити копiї буде дуже легко.

- Гаразд, - погодився Капiтан. - Номер Чотири, менi здається, що для прискорення можна взяти лише одного з них: особливої рiзницi я не бачу. Та її i взагалi не може бути в таких простих зразках. Якiсь дикуни! Приготуйте штук п'ятнадцять копiй i надсилайте їх групами по двоє. До дiла, Номер Чотири!

- Так точно, Капiтане.

- I не забудьте одягти на кожного з розвiдникiв так само зшитi шматки тканини. Ми мусимо дотримуватися схожостi в наших копiях.

- Так точно, Капiтане, - знову вiдповiв начальник iнформацiї.

Розвiдники винесли тiло одного з захоплених людей до другої каюти. Тут за командою Номера Четвертого вони почали готуватися до операцiї. Напружено й уважно вдивлялися в нерухому людину, поступово набуваючи її форми. Їхнi краплиноподiбнi тiла стали вищими i вужчими, бiля голови намiтилася шия, витягнулися руки й ноги. Грубий злiпок людини ставав дедалi бiльш схожий з своїм прототипом. Намiтилися риси обличчя, спочатку загальнi, а потiм iндивiдуальнi, що точно повторювали оригiнал.

Начальник iнформацiї стежив за працею розвiдникiв, не кажучи анi слова. Та це навiть було б зайве, бо вiн не мав жодного сумнiву щодо наслiдкiв пiдготовки. Спочатку ще можна було помiтити деякi вiдхилення вiд форми, але потiм чотирнадцять розвiдникiв вже рiшуче нiчим не вiдрiзнялися вiд людини, що лежала перед ними. Здавалося, що коли б вона могла подивитися на них, то побачила б чотирнадцятикратну цiлковиту свою подобу, наче вiдбиту в безлiчi дзеркал.