КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - Право

5. Під підробкою розуміється виготовлення фальшивих марок акцизного збору, фальшивих контрольних марок для маркування упаковок примірників аудіовізуальних творів і фонограм або фальшивих голографічних захисних елементів будь-яким способом (поліграфічний, електрографічний, фотографічний, малювальний, метод дворазового копіювання тощо). Таке виготовлення припускає повне відтворення предмета злочину, що створюється заново. Підробка має місце також і тоді, коли винний вносить в акцизні марки, контрольні марки, голографічні захисні елементи неправдиві свідчення, наприклад, змінює серію, номер чи інші реквізити.

6. Використання незаконно виготовлених, отриманих або підроблених марок акцизного збору, контрольних марок або голографічних захисних елементів полягає в маркуванні ними певних товарів, творів або інших предметів. Порядок позначення відповідних товарів акцизними, контрольними марками або захисними голографічними елементами визначається вищезгаданим законодавством.

7. Незаконне одержання марок акцизного збору, контрольних марок, голографічних захисних елементів, подальше використання або збут яких тягне кримінальну відповідальність за ст. 216 КК, означає одержання їх будь-яким протиправним способом, наприклад, шляхом викрадення, шахрайства, зловживання службовою особою своїм службовим становищем тощо.

Незаконне зберігання марок акцизного збору тягне адміністративну відповідальність за ч. З ст. 1645 КпАП.

8. Збут незаконно виготовлених, отриманих або підроблених марок акцизного збору, контрольних марок або голографічних захисних елементів — це будь-яка форма їх сплатного або безоплатного відчуження — продаж, обмін, дарування, передача в борг, у рахунок оплати боргу тощо.

9. Злочин вважається закінченим із моменту вчинення одної із зазначених дій.

10. Суб’єктивна сторона злочину — прямий умисел.

Якщо вчинення злочину, передбаченого ст. 216 КК, поєднане з ухиленням від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, то за наявності до того підстав вчинене слід додатково кваліфікувати за ст. 212 КК. Незаконне використання контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів і фонограм, поєднане з порушенням авторського права або суміжних прав, слід додатково кваліфікувати за ст. 176 КК.

11. Суб’єкт злочину — будь-яка особа. Якщо цей злочин вчиняється службовою особою, що використовує при цьому своє службове становище, відповідальність настає за сукупністю злочинів (статті 216 і 364 КК).

12. У частині 2 ст. 216 КК передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб.

Про поняття повторності див. ст. 32 КК і коментар до неї. Про поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. ст. 28 КК і коментар до неї.

Стаття 217. Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма

1. Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма —

карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно, —

караються штрафом від трьохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років.

1. Об’єктом цього злочину є суспільні відносини щодо захисту прав і законних інтересів споживачів у сфері господарської діяльності з виробами із дорогоцінних металів. Ці відносини регулюються Законом України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» від 18 листопада 1997 р. (ВВР. - 1998. - № 9. - Ст. 34; 2000. -№ 38. - Ст. 318; № 46. - Ст. 396; Урядовий кур’єр. - № 117-118) та іншими нормативно-правовими актами.

2. Предмет злочину — державне пробірне клеймо, тобто знак установленого єдиного зразка, що засвідчує цінність виробів із дорогоцінних металів і вміст вагових одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі вагових одиниць сплаву. Для кожного виду дорогоцінних металів встановлені проби (державні стандарти): платина — 950; золото — 375, 500, 585, 750, 958, 999; срібло - 800, 875, 925, 960; паладій - 500, 850. Залишаються в обігу і реалізуються ювелірні та побутові вироби із золота 333 (триста тридцять третьої) і 583 (п’ятсот вісімдесят третьої) проби та срібла 750 (сімсот п’ятдесятої) проби з відбитком державного пробірного клейма (див. ст. 1 вказаного Закону).

Предметом цього злочину є як незаконно виготовлене державне пробірне клеймо, так і справжнє клеймо. Це можуть бути державні пробірні клейма для механічного клеймування (відбиток проставляється механічним ударом) або клейма-електроди (відбиток проставляється електроіскровим методом).

Не є предметом цього злочину іменник — спеціальний знак, який засвідчує виготовлювача ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів.

3. Об’єктивну сторону цього злочину характеризують альтернативні дії:

незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма.

4. Під виготовленням слід розуміти як повне створення державного пробірного клейма, так і відновлення непридатного для використання клейма. У всякому разі тут йдеться про виготовлення предмета (приладу), яким клеймується виріб, а не самого знака на виробі.

Незаконність виготовлення означає, що воно суперечить встановленому законом порядку, згідно з яким державне клеймо виготовляється тільки за замовленням Міністерства фінансів України у відповідності до затвердженої ним форми та опису. Державна пробірна служба розробляє форми державних пробірних клейм з описом і подає Міністерству фінансів відповідні матеріали для їх затвердження, забезпечує виготовлення зазначених клейм, проводить їх реєстрацію та експертизу відбитків цих клейм (див. «Положення про Державну пробірну службу», затверджене постановою КМУ від 28 квітня 2000 р. № 732 (ОВУ. - 2000. - № 18. - Ст. 744; 2001. -№ 12. — Ст. 491). Місце незаконного виготовлення державного пробірного клейма може бути будь-яким і не впливає на кваліфікацію цього злочину.

5. Незаконний збут державного пробірного клейма — це його відчуження будь-яким способом (продаж, дарування, обмін тощо). Збутом є відчуження як законно виготовленого, так і незаконно виготовленого державного пробірного клейма. В останньому випадку дії особи, яка сама незаконно виготовила клеймо, слід кваліфікувати як незаконне виготовлення та збут, а в інших випадках — тільки як незаконний збут. Передача державного пробірного клейма іншій особі для тимчасового незаконного використання і дальшого його повернення є пособництвом у незаконному використанні державного пробірного клейма (ч. 5 ст. 27, ст. 217 КК).

6. Незаконне використання означає незаконне нанесення відбитка державного пробірного клейма на виріб. Таке нанесення відбитка клейма можливе: 1) законно виготовленим або незаконно виготовленим клеймом; 2) на ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів або на інші вироби (включаючи ті, що виготовлені не із дорогоцінних металів); 3) особами, яким надано право клеймувати вироби, або іншими особами.

Незаконність нанесення відбитка державного пробірного клейма на ювелірні та побутові вироби із дорогоцінних металів може виявлятися в порушенні порядку клеймування таких виробів, передбаченого вказаним вище Законом України та наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Інструкції про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів» від 20 жовтня 1999 р. № 244 (ОВУ. - 1999.- № 51. - Ст. 2569). Право клеймувати такі вироби мають тільки органи Державної пробірної служби та можуть мати суб’єкти господарської діяльності — виготовлювачі таких виробів, за умови наявності у них акредитованої у встановленому порядку Держстандартом України лабораторії на клеймування виробів власного виробництва. Незаконним використанням державного пробірного клейма, зокрема, можуть визнаватися: клеймування виробів не власного виробництва чи незаконно виготовлених виробів; клеймування виробів, покритих іншим дорогоцінним металом, не за основним сплавом; нанесення відбитка пробірного клейма, яке не відповідає пробі сплаву, з якого виготовлено виріб тощо. В останньому випадку при кваліфікації слід враховувати відхилення, які припускаються законодавством у певних межах (див. п. 3.14 вказаної вище Інструкції).

Нанесення відбитка державного пробірного клейма на виріб, виготовлений не з дорогоцінного металу, і подальший продаж цього виробу під виглядом виробу з дорогоцінного металу вимагає додаткової кваліфікації за ст. 190 КК як шахрайство. Так само кваліфікується завищення проби при нанесенні клейма на виріб із дорогоцінного металу і подальший продаж цього виробу.

7. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої з дій — виготовлення, збуту або використання.