Повести - Тарас Шевченко

[34] Меркурiй — у староримськiй мiфологiї бог, який провiщає волю верховного бога Юпiтера; тут це iм'я вжито у значеннi посланець.

[35] Барбаризм — варварство.

[36] Я показал ему маску Лаокоона… и следок Микеланджело… — _ Йдеться про малюнок голови Лаокоона з античної скульптурної групи, що зображає жерця Лаокоона i двох його синiв, яких душать змiї, та гiпсовий злiпок iз ступнi фiгури, вирiзьбленої Мiкеланджело.

[37] Терпсiхора — в античнiй мiфологiї муза, покровителька мистецтва танцiв.

[38] Стофатто — м'ясне блюдо (штуфат).

[39] Лакрима-крiстi — iталiйське червоне вино.

[40] Плафон — розписана стеля.

[41] Dа саро (iтал.) — _ спочатку, знову, бiс.

[42] Антiной — вродливий юнак, що, як втiлення чоловiчої краси, часто зображувався античними скульпторами.

[43] Люцiй Вер — спiвправитель римського iмператора Марка Аврелiя (II ст.).

[44] Канова Антонiо (1757–1822) — iталiйський скульптор.

[45] Бельведерский торс — _ частина статуї, яка зображувала Геркулеса, що вiдпочиває.

[46] "Страшний суд" — велика фреска (стiнна картина) Мiкеланджело в однiй з церков Рима.

[47] Рафаель Сантi (1483–1520) — iталiйський художник епохи Вiдродження, який, крiм картин на полотнi, створив ще ряд стiнних картин (фресок) у Ватiканi, палацi римських пап.

[48] Рисунок Германика и танцующего фавна — _ рисунок з гiпсових копiй античних статуй, якi зображують римського полководця Германiка (I ст.) i фавна (лiсовика i польовика).

[49] Свинья в торжевских туфлях — _ помiщик Шевченка П. В. Енгельгардт у туфлях, якi тодi робили в мiстi Торжку, що славилося сап'яновими та оксамитовими виробами.

[50] Озеров Владислав Олександрович (1769–1816) — росiйський письменник.

[51] Гiлiс Джон (1747–1836) — англiйський iсторик.

[52] Аглицкий клуб — _ клуб, при якому були зали для _гри в карти.

[53] Мокрицький Аполлон Миколайович (1810–1870) — художник, товариш Шевченка.

[54] Клодт Петро Карлович (1805–1867) — скульптор, професор Академiї мистецтв, вiдомий статуями коней на Анiчковому мосту в Ленiнградi та iн. творами.

[55] Зауервейд Олександр Iванович (1783–1844) — художник-баталiст, професор Академiї мистецтв.

[56] Басiн Петро Васильович (1793–1877 — художник, професор Академiї мистецтв.

[57]…статую повешенного Аполлоном Мидаса. — _Йдеться, очевидно, про персонажа давньогрецького мiфа — Мiдаса, який, навчившись грати на флейтi, викликав на змагання бога музики Аполлона, але був переможений ним i повiшений.

[58] Петровський Петро Степанович (1814–1842) — художник, учень Брюллова, товариш Шевченка по Академiї мистецтв.

[59] Дюме, Сен-Жорж — прiзвища вiдомих у Петербурзi 30-х рокiв рестораторiв.

[60] Фокс — петербурзький виноторговець.

[61] Джаксон, медок — вина.

[62] Корнелiус Петер (1783–1867) — нiмецький художник т. зв. "назарейськоi школи", що об'єднувала прибiчникiв вiдродження середньовiчного релiгiйного мистецтва.

[63] Гесс Петер (1792–1871) — нiмецький художник, баталiст i жанрист.

[64] Кленц. Валгалла, Пинакотека и вообще Мюнхен… — _ Мова йде про т. зв. "мюнхенську школу" нiмецького мистецтва XIX ст. Кленце Лео (1784–1864) — архiтектор, автор проекту будинку Ермiтажу; на замовлення баварського короля Людвiга I спорудив на березi Дунаю, поблизу Регенсбурга, Валгаллу круглий будинок з мармуру у виглядi храму (Валгаллою у старонiмецькiй мiфологiї називається мiсце, де пiсля смертi нiбито живуть душi витязiв, що загинули з славою в бою). Пiнакотека — картинна галерея в Мюнхенi, проект якої також належить Кленце.

[65] Дюрер Альбрехт (1471–1528) — нiмецький художник i гравер, автор теоретичних праць, з яких найбiльш вiдомi "Чотири книги про людськi пропорцiї" (1528) — "Пiдручник до вимiрювання" (або «Перспектива», про яку i згадує Шевченко).

[66] На набережнiй Неви в Петербурзi, бiля Академiї мистецтв, поставленi були 1834 р. два кам'янi сфiнкси, привезенi з Єгипту.

[67] "Дети, овсяный кисель на столе…" — _ початок вiрша нiмецького поета Гебеля "Вiвсяний кисiль" у перекладi В. А. Жуковського.

[68] Всемирная столица, увенчанная куполом Буонарроти. — _Рим, куди в той час посилали для удосконалення кращих учнiв Академiї мистецтв пiсля закiнчення ними курсу. Купол Буонарротi — купол собору Петра в Римi, побудований за проектом Мiкеланджело Буонарротi.

[69] Михайлов Григорiй Карпович (1814–1867) — художник, учень К. Брюллова, товариш Т. Шевченка.

[70] Тут, очевидно, йдеться про картину французького художника Нiкола Пуссена (1594–1665) "Зняття з хреста", що зберiгається в Ермiтажi.

[71] Просто суздольщина-_в розумiннi: грубий ремiсницький вирiб (в м. Суздалi працювали ремiсники iконописцi).

[72] Мартiн Джон (1789–1854) — англiйський художник.

[73] Гревiдон _П'єр (1776–1860) французьский художник i лiтограф.

[74] Смiрдiн Олександр Пилипович (1795–1857) — видавець i книготорговець.

[75] Мiшо Жозеф-Франсуа (1767–1839) — французький iсторик.

[76] Петро Пустинник — чернець, якому приписують органiзацiю першого хрестового походу (походу європейських феодалiв на Схiд для завоювання в арабiв Палестини).

[77] Брянський Якiв Григорович (1790–1853) — росiйський актор.

[78] Каратигiн Василь Андрiйович (1802–1853) — росiйський актор.

[79] "Тридцять рокiв, або Життя картяра" — п'єса французького драматурга i романiста Вiктора Дюканжа (1783–1833).

[80] Елькан Олександр Львович (у Т. Г. Шевченка помилково Лев Олександрович) (1819–1869) — театральний критик i фейлетонiст. «Вездесущего» i «всесведущего» Елькана Шевченко не раз згадує i в «Щоденнику», i в листах до знайомих та друзiв, ставлячись до нього iронiчно.

[81] "Зачарований будинок" — п'єса нiмецького драматурга Й. Ауфенберга (1798–1857).

[82] 82. Брати Чернецови — Григорiй (1801–1865) i Никанор (1804–1879) — художники-пейзажисти i побутописцi.

[83] «Роберт», "Фенелла" — йдеться про опери французьких композиторiв Джакомо Мейєрбера (1791–1864) «Роберт-диявол» i Данiеля Обера (1782–1871) — «Фенелла».

[84] Деларош Поль (1797–1856) — французький художник.

[85] Тарновськi — сiм'я українських помiщикiв.

[86] Бем Франц (1788–1846) — росiйський скрипаль-вiртуоз, австрiєць за походженням.

[87] Кастор i Поллукс — в античнiй мiфологiї брати-близнюки, сини Зевса; iмена, що стали уособленням вiрної дружби.

[88] Соколов Петро Федорович (1791–1848) — росiйський художник, вiдомий своїми акварельними портретами.

[89] Гау Володимир Iванович (1816–1895) — живописець-акварелiст.

[90] Гiббон Эдуард (1737–1794) — англiйський iсторик, автор шеститомної працi "Iсторiя занепаду i руйнування Римської iмперiї".

[91] Клiко — французьке вино.

[92] "Квентiн Дорвард" — роман англiйського письменника Вальтера Скотта (1771–1832).

[93] Кiпренський Орест Адамович (1782–1836) — росiйський художник-портретист. Намальований ним 1827 р. портрет О. Пушкiна знаходиться зараз у Третьяковськiй галереї в Москвi.

[94] Даль Володимир Iванович (1801–1872) — росiйський письменник, мовознавець, фольклорист, автор вiдомого "Толкового словаря живого великорусского языка"

[95] Кольман Карл Iванович (1786–1846) — росiйський художник-акварелiст, що змальовував мiськi вуличнi сцени i селянський побут.

[96] Мусiн-Пушкiн — Брюс Василь Валентинович (1775–1836) — один iз засновникiв Товариства заохочення художникiв.

[97] Голiцин Олександр Миколайович — князь, мiнiстр епохи Олександра I i Миколи I.

[98] Рамазанов Микола Олександрович (1817–1867) i Ставассер Петро Андрiйович (1816–1850) — художники-скульптори.

[99] Куторга Степан Семенович (1805–1861) — професор зоологiї Петербурзького унiверситету.

[100] Поль Шарль де Кок (1794–1871) — французький письменник-романiст.

[101] "Векфiльдський священик" — сентиментально-моралiстичний роман англiйського письменника Олiвера Голдсмiта (1728–1774).

[102] Пiнеттi — фокусник-iлюзiонiст.

[103] Андромаха над телом Патрокла, — _ Андромаха в старогрецькiй поемi «Iлiада» — дружина троянського царевича Гектора, вбитого Ахiллом, одним з вождiв грецького вiйська, що облягло Трою. Шевченко помилково замiсть iменi Гектора поставив iм'я Патрокла — друга Ахiлла.

[104] Овидиево превращение — _ жартiвливий натяк на поета Овiдiя Назона (43 р. до н. е.-_17 р. н. е.) i його твiр «Метаморфози», де розповiдаються мiфи про чародiйнi перетворення людей.

[105] Айвазовський Iван Костянтинович (1817–1900) — росiйський художник-маринiст.

[106] Как тени у Харонова перевоза… — _ Харон — в античнiй мiфологiї перевiзник тiней померлих в загробне царство через пiдземну рiчку Стiкс.

[107] Лелевель Iоахiм (1786–1861) — польський iсторик, активний учасник польського повстання 1830–1831 pp.

[108] Вашiнгтон Iрвiнг (1783–1859) — американський письменник, автор книжки "Iсторiя життя i мандрiвок Христофора Колумба".

[109] "Афiнський вечiр" — малюнок Брюллова, зображує Елладу (Стародавню Грецiю) V ст. до н. е. та її культурний центр — Афiни. Парфенон — храм богинi Афiни Паллади в Афiнськiй фортецi; Фiдiй (поч. V ст. до н. е. — бл. 432 або. 431 р. до н. е.) — давньогрецький скульптор, який робив статуї iз золота i срiбла. З цим малюнком Шевченко зiставляє "Афiнську школу" фреску Рафаеля у Ватiканi.