Военный дневник. Год второй - Андрей Валентинов
Шрифт:
Интервал:
Закладка:
Забіліла снігами
відрада для спраглих очей,
заплелися судинами
дивні стежки-восьминоги.
Хто ж це прийде зі Сходу
на наш незамолений гріх?
Древній, немічний волхв
у лахміттях та майже босоніж?
Напівзгорблений
попід вагою дарів чарівних
підповзе й покладе їх
під берці брудні на осонні.
Чи це буде пестливий
та самозакоханий цар
із тавром од біди
і з дарами в сапфіровій скриньці?
Підійде, задоволений,
вищиряний яничар,
вб'є мільйони нараз
або різатиме всіх поодинці.
Ну, а поки сніги.
Запорошують наші сліди
від окопів у полі
до чорних хрестів на дзвіниці,
до живих та загиблих
господарів свят коляди,
що кладуть калачі
з молодої, ярої пшениці…
* * *
Новые обстрелы по области. В Купянске двое убитых. Наши ударили по Макеевке.
* * *
Итак… Где-то через месяц начать «Стикс-ривер». В перспективе — «Новый Элиан», хотя и есть сомнения.
А вот насчет четвертой трилогии «Аргентины» − не уверен.
* * *
Воду включили.
Будет ли ночью обстрел?
654 день войны.
Харьков, 2023 г.