Срібні ковзани - Мері Елізабет Додж

«Ні, Гретель», відповів він нарешті, «я можу почекати. Коли-небудь я заощаджу собі на хороші ковзани. Але зараз вони тобі потрібніше».

Очі Гретель заблищали, але наступної ж хвилини вона продовжила стояти на своєму, хоча вже не так переконливо, «Панночка дала гроші тобі, Ганс. Я дуже погано вчиню, якщо візьму їх собі».

Ганс рішуче захитав головою і поплентався далі, а сестра то бігла вистрибом, то йшла, намагаючись наздогнати його. На той час вони вже зняли свої дерев'яні ковзани і поспішили додому, щоб порадувати маму.

«Я придумала!» викрикнула Гретель жвавим голосом. «Можеш зробити так: купити такі ковзани, які будуть тобі трохи замалі, а мені завеликі, і ми зможемо кататися на них по черзі. Справді, я добре придумала?» Гретель від радості знову заплескала в долоні.

Бідні Ганс! Йому було важко не піддатися цій спокусі, але все ж він був стійким хлопцем і зміг пересилити себе.

«Дурниці все це, Гретель. Ти не зможеш їздити на великих ковзанах. Ти і на цих спотикалася, як сліпа курка, поки я не зігнув їх кінці. Ні, тобі потрібні ковзани тільки у міру, і ти повинна користатися будь-якою можливістю, щоб потренуватися, аж до двадцятого числа. Моя маленька Гретель виграє срібні ковзани».

Гретель не змогла втриматися від захопленого сміху при одній лише думці про перемогу.

«Ганс! Гретель!» покликав знайомий голос.

«Йдемо, мамо!»

Вони поспішили додому, і Ганс все ще смикав срібники в руці.

Наступного дня Ганс Брінкер дивився, як сестра моторно неслась, порхаючи серед ковзанярів, які під вечір заповнили канал, і у всій Голландії не можна було знайти більш гордого і щасливого хлопчика. Сердечна Хільда дала їй теплий жакет, а пані Брінкер залатала її черевики, так що тепер вони сяяли, як нові. Маленька снувала туди-сюди, сповнена радістю і зовсім не помічаючи на собі здивованих поглядів людей; їй здавалося, ніби виблискуючі ковзани на ногах раптово перетворили землю на казкову країну. У її вдячному серці знову і знову віддавалася: «Ганс, дорогий, любий Ганс!».

«Клянуся громом!» вигукнув Пітер ван Хольп, звертаючись до Карла Схуммелю, «ця дівчинка в червоному жакеті і латаній спідниці катається досить непогано. Чорт забирай! Таке відчуття, що у неї пальці на п'ятах, а очі на потилиці! Бачиш! Так, буде весело, якщо вона зрештою візьме участь у змаганнях і переможе саму Катрінку Флак».

«Тссс! Тихіше!» глузливо сказав Карл «Ця обірвана панночка – улюблениця Хільди ван Глек. Якщо я не помиляюся, то саме вона подарувала їй ці блискучі ковзани.

«Ах так!» вигукнув Пітер, з променистою усмішкою, оскільки Хільда була його кращим другом. «Вона і тут зробила добру справу!» І мейнхеєр ван Хольп, зробивши стрибок, і виписавши на льоду подвійну вісімку, а потім літери «П» і «Х», прослизнув вперед, поки не опинився поруч з Хільдою.

Конец ознакомительного фрагмента.

Примітки

1

Менше половини американського цента.

2

Пан – прим. перекладача.

3

Дача, літній будиночок – прим.

4

А це не що інше, як чудо світу.

5

Внутрішні човни, що проходять по каналах. Деякі трексхейти досягають більше тридцяти футів в довжину. Вони схожі на теплиці на баржах, які тягнуть коні, що йдуть по берегу каналу. Трексхейти діляться на два відсіки, перший і другий класи, і якщо не занадто багато пасажирів, вони можуть відчути себе майже як вдома; чоловіки курять, жінки в'яжуть або шиють, а діти грають на невеликій верхній палубі. У багатьох канальних човнів вітрила білого, жовтого або шоколадного кольору (такий колір виходить після нанесення спеціального захисного засобу) – прим. автора.

6

Ярмарка.

7

З піску.

8

Огородження з дубових паль.

9

Близько двох центів – прим. перекладача.

10

Вчися, вчися, ледар, а то ця різка вчитиме тебе – прим. автора.

11

Панночка, пані; у ввічливому зверненні було б jongvrowe – прим. автора.

12

Дрібна срібна монета в чверть гульдена, чи десять американських центів – прим. автора.