Аргонавти Всесвiту (на украинском языке) - Владимир Владко

Над люком з'явилася сива голова Миколи Петровича Риндiна. Академiк вийшов на верхнiй мiсток астроплана, вiн простягав до берега, до рiдної землi руки, немов прагнучи обiйняти всiх, хто зустрiчав експедицiю. А слiдом за ним виходили вже його супутники - Вадим Сокiл, який надаремно намагався приховати своє хвилювання, стриманий, проте цього разу усмiхнений Ван Лун i розчервонiла, радiсна Галя Рижко.

I тепер уже справдi не можна було почути нiчого: анi музики, яка марно намагалася прорватися крiзь ураган вiтальних вигукiв i оплескiв, анi самих вiтань, - нiчого! Все чисто змiшалося, все злилося в один радiсний гул, який, не припиняючись анi на секунду, об'єднував почуття десяткiв i сотень тисяч людей.

Радянська країна зустрiчала своїх героїв, вiдважних переможцiв свiтового простору, перших людей, якi побували на далекiй Венерi, смiливих i безстрашних аргонавтiв Всесвiту!

1935-1955